Ми з чоловіком схожі на те, що робота для нас – справжнє задоволення. Мені подобається драйв від укладання угод, люблю домовлятися, переконувати.

Я не вважаю себе трудоголіком, адже навіть у чужих містах приділяю багато часу собі. Відпочиваю, розважаюсь, відвідую спа та займаюся йогою.

Для мого чоловіка свого часу бізнес став відходом від горя після втрати близької людини. Він швидко увійшов у смак і теж став трохи одержимий роботою. Коли наближається укладання договору, чоловік натхненно занурюється у справи. Навіть не знаю, як ми примудрилися познайомитися при таких графіках.

Коли я навчалася на другому курсі університету, то влаштувалась у велику консалтингову компанію на посаду стажера. Це сталося завдяки відмінним оцінкам і знанням та прагненню стати першою. На момент отримання диплома я виросла до старшого менеджера напряму.

Посада у цій організації була предметом моїх мрій. Здобувши колосальний досвід, я націлилася ще вище і пройшла співбесіду в топову у своїй сфері компанію. Тут я знову почала інтенсивно працювати, а незабаром познайомилася з колегою та моїм майбутнім чоловіком – Сергієм.

Він обіймав посаду директора з маркетингу, і я, спостерігаючи за ним, планувала також досягти високої посади. Коли чоловік почав доглядати за мною, він уже безперервно відлітав у відрядження.

Незабаром після заміжжя я отримала високу посаду і на додаток до неї неймовірне число відряджень. З цього моменту в нашому сімейному житті почалася плутанина з часом, який ми проводимо разом.

Спроби узгодити наші графіки та проводити дні наодинці закінчувалися провалом. У наші плани втручалися несподівані обставини: перенесення зустрічі, затримка видачі візи та інші проблеми. Якоїсь ми з чоловіком залишили спроби налагодити графіки і пустили все на самоплив.

Зараз ми з Сергієм бачимося раз на пару місяців, часом вихідні не збігаються протягом трьох місяців, провести разом тиждень – це величезне щастя.

Відпустки, які рідко в нас бувають, ми проводимо окремо. Неможливо налагодити хоч якийсь спільний побут. Наша квартира схожа на готель, добре обладнаний готель.

Якщо спілкування можна поповнити за допомогою гаджетів, то відсутність інтимного життя місяцями мене абсолютно не влаштовувало. Згодом я підлаштувалася під ситуацію і стала простіше ставитися до зрад.

Вперше це сталося майже випадково. Я спустилася до бару при готелі, де зі мною заговорив чоловік, який теж прибув з робочих питань.

Якщо раніше я б мило поспілкувалась і пішла спати, то цього разу все було інакше. Коли ми допили міцний і вирушили в номер, я запропонувала піти до мене.

З того часу я знайомлюсь у барах із приємними чоловіками. Це досить захоплюючий процес – вибирати коханця.

А ще зустріч на одну ніч дуже подобається, при цьому я живу в іншому місті і можу бути певна, що ми з ним не перетнемося десь випадково.

Мій багаж поповнився новими відкриттями, але я не можу завести про це розмову зі своїм чоловіком. Я часто замислююсь, чи не зраджує він мене.

Якщо чесно, я не можу уявити його у ролі зрадника. А ще боюсь тієї провини, яка звалиться на мене, якщо я раптом дізнаюся, що чоловік увесь цей час був мені вірний.

Загалом мої зустрічі на боці мене повністю влаштовують. Єдине, що я хотіла б зробити – обговорити з чоловіком це питання, ухвалити якесь спільне рішення, яке задовольнить нас обох. Але не знаю, чи це можливо.

КІНЕЦЬ.