Спочатку я поїхала до Польщі, маючи намір тимчасово пожити у родичів. Однак плани змінилися, і я зрозуміла, що мені необхідно на якийсь час влаштуватися в іншій країні.

Я – мати двох дітей, колись працювала в Іспанії, щоб допомогти купити квартиру для моєї дочки Даші та її родини.

Зараз я живу в будинку за містом, але висока вартість життя в Празі, куди я переїхала заради моїх дітей та близькості до друзів, стала обтяжливою. Я працюю у шкільній їдальні, заробляючи 19 тисяч крон; на оренду

йде більша частина зарплати, тому я беру вечірній підробіток з миття посуду, щоб отримати додатковий дохід. Я намагаюся відкладати потроху щомісяця, але позакласні заняття моїх дітей коштують дорого.

Я також оплачую їхнє шкільне харчування, що ще більше збільшує мій фінансовий тягар. Нещодавно зі мною зв’язалася моя двоюрідна сестра Тетяна, яка хотіла отримати інформацію про життя у Чехії.

Я поділилася всім, сподіваючись допомогти. Однак це призвело до несподіваних наслідків.

Через тиждень моя тітка звинуватила мене в тому, що я насолоджуюся розкішним життям за кордоном, тоді як мої батьки зазнають труднощів на батьківщині. Таке звинувачення глибоко засмутило мене і збентежило.

Я пропонувала фінансову допомогу своїм батькам, але вони відмовилися, наполягаючи на тому, що їхньої пенсії та допомоги від волонтерів цілком достатньо.

Зараз я шкодую, що поділилася з Тетяною подробицями, оскільки ця інформація, схоже, лише роздмухала сімейні плітки. Цей досвід залишив у мені почуття смутку та сумніву: чи не скривдила я ненароком своїх батьків і чи не зробила щось не так?

КІНЕЦЬ.