Подружжя святкувало ювілей – тридцять років спільного життя. Діти з онуками приїхали, привітали і поїхали у своїх справах. Чоловік вийшов на прогулянку з собакою і познайомився з сусідкою, яка як раз вигулювала свого пуделя.

Вона була жінкою молодою і ефектною. На вигляд їй було не більше тридцять. За версту він сусідки несло дорогими парфумами, вона навіть сміття виходила викидати на підборах і з макіяжем. Запропонувала вона чоловікові разом гуляти вранці, він і не заперечував.

Через годину він повернувся з прогулянки додому. На кухні сиділа дружина і пила чай з печивом. Брудний, заяложений домашній халат вже був не в силах приховати її зайві кілограми. Вічно незадоволена і розлючена.

У будинку пахло старістю і пиріжками, аж ніяк не парфумом. Дружина постійно бурмотіла про болячки, про дітей і побутові проблеми.

Вранці чоловік і снідати перестав, на прогулянку з сусідкою поспішав, добре, хоч старого спанієля не забував з собою брати. Він і допомогу свою самотній жінці пропонував, може, кран тече або ручка відвалилася. Це дурниця, що вдома все на соплях тримається, там дружина сварлива.

Незважаючи на свій поважний вік, сусід і меблі їй переставляв і шафи збирав, а потім сідав на кухні і пив з неї каву без цукру. Вона йому розповідала, що її заміж не кличуть, бо готувати не вміє, та й прибирання її не радує.

А чоловік і не слухав її, все поглядав на її форми і молоде тіло. За розмовами і ніч настала. Він додому прибіг, а там дружина зі сковорідкою розборки влаштувала. Вперше за 30 років він так пізно додому завітав. Він вислухав її моралі, а вранці знову до панночки самотньої побіг. Вони знову кави попили і по домівках розійшлися.

Одного разу він зловив себе на думці, що повертатися додому-то не хочеться. Пішов до друга. Сів з ним на ґанку і зізнався, що в молоду сусідку закохався.

Друг його вже п’ять років був рощлучений. З молодими дівками романи крутив, але на весілля не наважувався. Ось він йому і дав пораду:

– Погулявши з молодою, до старої не захочеш, але щастя з нею не чекай! Подивися, в кого я перетворився. Колишня дружина може і не красуня була, але любила мене, годувала і за домом стежила. А ці всі молоді дівиці нічого робити не хочуть, їм потрібні лише гроші. Одне тіло, душі в них немає.

Пішов чоловік додому. Подивився на чисті підлоги, на каструлю зі свіжим борщем. У квартирі пахло улюбленими пиріжками, які він ніколи не проміняє на каву. З тих пір ходить на прогулянку з дружиною, а з сусідкою навіть вітатися перестав.

КІНЕЦЬ.