Життю Олега зараз зовсім ніхто не позаздрить. Родині, яка все в подробицях знає, навіть важко сказати, хто саме винен у цьому.

А вся справа в тому, що він зараз годує шістьох людей, відмовляючи собі у всьому, навіть найнеобхідніших речах.

А почалося все дуже просто. Ще в досить далекій юності, ледь закінчивши інститут, Олег відразу одружився. У шлюбі з’явилася дитина. Згодом, через три роки у них вже є і друге дитятко. З грошима справи пішли зовсім непросто якось, чоловік взяв підробіток. Дружина продовжує сидіти в декреті десятий рік, виправдовуючись різними кружками, на які постійно водить їхніх дітей.

Олег, в цей час, починає нудьгувати від сірої буденності і звичайного домашнього побуту і стає поглядати по сторонах.

Так в житті Олега з’явилася Поліна. Поліна спочатку нічого не просила у нього, казала, що їй від нього нічого не потрібно, тільки хоче бути разом поруч з ним завжди. Від неї гарно пахне, у неї вдома немає дітей і чисті простирадла.

Дмитро починає здаватися, що все життя він прожив якось неправильно, вдома стає нудно йому і постійно докучає неприємний запах. Та й захоплена серіалами дружина, яка давно перестала дивитися за собою, виглядає зовсім сумно на фоні доглянутої Поліни.

І вже на цьому етапі свого життя Олег вирішує розлучитися, але ще перебуває в душевних метаннях.

Після розлучення, у другому шлюбі Олега, настає недовга сімейна ідилія, яку затьмарюють лише чималі аліменти, які чоловік справно платить першій дружині щомісяця, і вважає це своїм обов’язком. А як же інакше?

Однак сил у нього ще достатньо, а спокій і тиша в будинку з новою молодою дружиною не можуть не радувати і затьмарити його щастя. Та зовсім несподівано Олег розуміє, що нарешті знайшов своє щастя.

Поліна ж, щоб закріпити успіх і чоловік не повернувся до дітей і своєї першої дружини, несподівано повідомляє, що чекає сама дитину, а Олег скоро знову стане татом. Тепер у чоловіка не лише солідні аліменти, але ще одна дитина намальовується, зовсім несподівано для нього.

Яку теж тепер має батько утримувати, та й сама Поліна тепер на його плечах, адже пішла в декрет, тепер не працює. Тепер Олег постійно хапається за будь-який третій підробіток, який тільки трапиться йому.

Через 2 роки у Олега уже не троє, а четверо його рідних дітей. Скрізь брудно, шумно, погано пахне. Скрізь претензії одні і більше нічого, всі ним не задоволені, усім всього мало, всього не вистачає.

На тлі нової дружини з маленькими дітьми, колишня дружина з вже трохи дорослими дітьми здається все більш хорошою та доброю – у неї хоча б тихіше. І не така вже погана вона, і господиня така, яка ще згодиться.

Інші жінки тепер Олегом зовсім вже давно не цікавляться – він вічно стомлений, одружений і нагружений аліментами сповна, що з’їдають більшу частину його зарплати. І, головне, що в його житті навряд чи щось зміниться в найближчі два-три десятиліття.

Туга, та й годі, більше нічого. У вільний час, який у чоловіка буває вкрай зрідка, Олег відпрошується у дружини половити рибу з друзями і колегами по роботі. Він дуже заздрить своїм неодруженим друзям – їм не треба нікого годувати і не треба ходити на роботу.

Олег вважає, що винні у всьому в його житті жінки: їм завжди всього мало, вони постійно всім не задоволені, як би він не старався. А от перша дружина Олега вважає, що він сам винен, що у нього так життя склалося, адже нема чого жити на дві сім’ї, якщо ледь себе одного прогодувати можеш.

Батьки чоловікові нічим допомогти не можуть зовсім тепер, адже самі живуть в селі в маленькій хатині, на одну лише пенсію, їм зараз зовсім не до проблем свого сина. А родичі й самі дивуються, як у чоловіка життя закрутилося, та хто винен у цьому, що в нього така непроста доля.

Олег не знає, що робити тепер. Як хоч трохи покращити своє життя і змінити його в кращу сторону?

Джерело