Нещодавно я зрозуміла одну просту істину – перед тим як вийти заміж і будувати свої відносини, необхідно спочатку все обговорити на березі. Починаючи з того, хто оплачуватиме комунальні послуги, і закінчуючи тим, хто викидатиме сміття. На жаль, мене цьому ніхто не навчив – інститут шлюбу зараз і тоді – різні планети. Тому я вирішувала проблеми свого шлюбу, як могла.

Проаналізувавши все своє сімейне життя, я раптом усвідомила, що ми з чоловіком непогано тримаємось як для 15 років спільного життя. У людей і гірше буває. Однак, попри цілком непогані успіхи в наших відносинах, ми все одно примудрялися посваритися і пограти в мовчанку.

А всьому виною був якийсь безглуздий кран. Так, побут і господарство можуть похитнути ваш шлюб, якщо ви не були заздалегідь до цього готові. А я не була готова. Та й чоловік також.

Чоловік мій не найгірший на цьому світі, але щоб змусити його хоч щось зробити – треба запастися сталевими нервами та неймовірним терпінням.

Минулого разу, коли я попросила його просто вкрутити лампочку у ванній кімнаті, він виконав моє прохання тільки через місяць. І лише тоді, коли я влаштувала неприємний скандал.

Декілька тижнів тому я виявила, що у нас на кухні потік кран. Це було не дивно, адже він старий і давно відслужив своє. Я й сама вже думала його змінити, а тут все так склалося. Я пішла до магазину сантехніки, обрала новенький гарний кран, купила.

Принесла додому і попросила чоловіка поміняти старий на новий. Він, як завжди, кивнув, але до діла братися не збирався. Це було очікувано. А тому я вже морально підготувала себе до того, що проситиму цього диванного експерта змінити сантехніку. Але ось пройшов місяць з того часу, як я звернулася за допомогою до чоловіка, а він усе так нічого і не зробив.

Я нагадала йому про своє прохання, він знову кивнув головою. Але кран встановлений все одно не був. Тоді я заявила: “Не поставиш новий кран – їжі від мене не отримаєш!”. Він не сприйняв це серйозно і лише рукою махнув. Ну, я подумала, не хочеш по-доброму – буде погано. З того моменту я не торкнулася жодної каструлі, не зварила жодного борщу і в принципі не готувала жодної їжі.

Звичайно, я готувала, але так, небагато, тільки собі на один раз поїсти. Чоловік, помітивши, що холодильник порожній, запитав, де всі продукти та чому немає бодай супу із хлібом. Я нагадала йому про зламаний кран.

Він почав обурюватись, критикувати, яка я дружина жахлива. А я йому відповіла: “Який чоловік, така я йому і дружина!”. Це його обурило, але він промовчав.

Близько тижня він харчувався аби чим. То локшину собі швидкого приготування заварить, то кашки якісь. Загалом, не їжа, а нісенітниця. Мабуть, його це так замучило, що він здався.

Загалом мій кардинальний спосіб спрацював. Не витримавши голодування, чоловік підійшов і сказав, що полагодить кран, якщо я приготую топтанку з м’ясом. Я погодилась на такі умови.

У результаті всього через годину у нас на кухні був новий кран та бажана вечеря. Приготувала смачний обід, чоловік із задоволенням поїв.

Однак на цьому все не скінчилося, тому що вже і новий кран із якоїсь незрозумілої причини потік. Я знову звернулася до чоловіка, повідомила проблему. Він тут же встав з дивана зі словами: «Добре, зараз подивлюся в чому справа, а то знову нормальної їжі позбавиш». Ось такий ефект!

Я була рада, що несподівано знайшла для себе реально дієвий метод. У будинку нарешті з’явився господар, котрий тримав своє слово! Знову він щось там підкрутив. Провозився пів години. А я вирішила, якщо вже така справа, зварю чоловікові ще й борщ наваристий.

Приготувала, накрила на стіл, ще й сало принесла йому. Він був дуже здивований, але подякував. Я бачила, як йому було приємно. Виявляється, не так вже й важко робити щось добре одне для одного.

КІНЕЦЬ.