Коли я сказала Стасу, що знаю про іншу жінку, він захвилювався. Він почав відпиратися і говорити, що все це неправда. Я запропонувала показати телефон, в якому немає ні листування, ні дзвінків інших жінок, хоча я ніколи не заглядала в телефон чоловіка.

Стас зробив вигляд, що не розчув і спробував змінити тему. Покидаючи нас, Стас сказав, що в понеділок приїде, привезе гроші і ми поговоримо

В серпні виповниться рік, як ми з Стасом одружилися. Я мріяла, як ми будемо святкувати нашу першу річницю, а натомість опинилася перед розлученням. Півтора тижні тому чоловік зібрав речі і пішов до матусі, залишивши мене з немовлям на руках.

Спочатку все було добре. Стас абсолютно в усьому мені допомагав з дитиною, адже перший місяць був у відпустці. А потім вийшов на роботу і відтоді все почалося. Я особливо нічого і не вимагала, так як чоловік йшов рано вранці і майже опівночі повертався додому.

Згодом він став приділяти нам зовсім мало часу. Весь час на роботі, а як тільки у Стаса з’являвся вільний час, так він відразу йшов кудись з друзями розважатися. Друзів у нього і вільних, і одружених вистачає. Але ходив він тільки з неодруженими друзями.

Якось я не витримала і висловилася про те, що мені не подобається те, що він весь вільний час проводить не з сім’єю і дитиною, яку ми дуже довго чекали, а з друзями, які перебувають в активному пошуку дівчат. На це він, жартуючи і посміхаючись, відповів, що нічого поганого не бачить в тому, що просто з кимось поспілкується.

Він все списував на велику завантаженість і на те, що на відпочинок у нього занадто мало часу. Незабаром дитина стала заважати йому висипатися, Стас перестав вставати до неї по ночах.

Я не витримала і спробувала з ним поговорити про те, що пора щось міняти. Я не можу навіть до лікаря сходити (бо чоловік “сильно зайнятий”), але час для своїх справ, коли треба, він знаходить. Він відреагував неадекватно, сказав, що йому вже додому йти не хочеться, тому що я постійно його пилю. А я просто втомилася все тягнути на собі: дитину, магазини, прибирання, готування і інший побут. Моя мама не може мені допомогти, так як живе далеко від нас.

Стас зібрав половину своїх речей і поїхав до мами, попередньо мені сказавши, що він йде від мене, а не від дитини, що це він мене кидає. А потім відразу ж почав говорити, що він дає мені тиждень. За цей час я повинна вирішити, що я в собі повинна змінити, щоб він повернувся. А йому нічого в собі змінювати не треба, тому що в нього все добре.

На наступний же день він став надзвонювати, питати як справи у дитини. Через кілька днів Стас напросився в гості. Пограв з дитиною хвилин 15 і, схоже, вирішив, що свої функції батька він виконав в повному обсязі. Потім кожен день дзвонив і цікавився, чи не треба чого малюкові.

За тиждень його відсутності дізналася, що він даремно часу не гаяв і в своєму “щільному робочому графіку” знайшов час для нового знайомства з дівчиною.

Пройшов тиждень. Він приїхав і привіз те, що я сказала привезти дитині. Весь такий заклопотаний бізнесмен, заскочив на кілька хвилин. Я запропонувала поговорити. Він дуже здивувався, мовляв, що – вже пройшов тиждень? Але у нього купа проблем, і він поки не готовий до розмови.

Однак між іншим уточнив, що “так, як ми жили, вже більше жити не будемо”. Само собою, це має на увазі тільки те, що я повинна залишити всі свої вимоги і далі все тягнути на собі, залишивши йому простір для вільного життя.

Інакше кажучи, я не маю права питати, де він, коли повернеться і що планує робити. А коли він вдома – має відпочивати, без докорів з моєї сторони і допомоги з його. Не забув він додати і пропозицію для мене – вийти на роботу. І це при тому, що дитині немає й пів року.

Я не витримала і сказала, що в курсі його нового знайомства. Він став відпиратися і говорити, що у тих, хто його міг бачити, дуже бурхлива фантазія. Що працює він по 15 годин, не піднімаючи голови, а потім – обличчям в подушку і вранці знову до верстата. Але я знаю, що це правдива інформація.

Я запропонувала, якщо йому нема чого боятися, показати телефон, в якому немає ні листування, ні дзвінків інших жінок, хоча я ніколи не заглядала в його телефон. Стас зробив вигляд, що не розчув і спробував змінити тему. Коли я сказала йому про іншу жінку, він захвилювався.

Покидаючи нас, він сказав, що в понеділок приїде, привезе гроші і ми поговоримо. А у мене після його зради сил більше ні на що немає. Як і немає сил на подальше з’ясування відносин.

Я йому довіряла, а він нас зрадив. Дивлюся на дитину і не знаю, що робити далі. З одного боку, хочеться, щоб поруч з сином був рідний батько, а з іншого боку, думаю, спокійне життя важливіше.

Я чомусь переконана, що якщо чоловік почав зраджувати практично з перших місяців спільного життя, то не варто від нього чекати вірності і далі. Чи я помиляюся – Стас просто оступився і його потрібно пробачити?

КІНЕЦЬ.