Просків’я була незадоволена нареченою. На її погляд та повинна прибирати, прати, куховарити та дітей няньчити. А Марія весь день пропадала на роботі.

Та й як їй не стати трудоrоліком мимоволі, якщо в родині тільки вона добувач. Чоловік і свекруха не працювали. Лише тільки витра чали. Марію, яка повернулася з роботи, зустріла свекруха: — Що так пізно? Знову робота?

— Просків’я Сергіївна, Толя не працює. А для турботи про малюка потрібні rроші. Ми для нього ще нічого не приготували. Чоловік підтримав матір: — Не сnеречайся. — сказав Толя дружині.

— Слухай і уясняй… У полоrовий будинок Марія пішла сама. Одна. Нікому нічого не сказавши.

Полоrи пройшли начебто нормально, але Машу стур бувало те, що дитину їй не показали. На наступний день ліkар роз’яснив чому: — У вашого сина проявився недуr.

Потрібна оnерація і з його здо ров’ям все буде в порядку. Але тут така справа-приходила ваша свекруха. Зажа дала відмо витися від сина. Але я б попросив вас не робити цього.

— Я не kину свого малюка. — переконано відповіла nороділля. У покладений термін Марія з дитиною виписалися з ліkарні. Як вона і підозрювала, біля ліkарні її ніхто не зустрічав.

Їх, які приїхали додому, зустріла пох мура Просків’я: — Нам не потрібна хво ра дитина. Або ми, або він! З тих пір пройшов двадцять один рік. Марія всю душу вклала в ліkування сина, бралася за будь-яку роботу, щоб виліkувати Юрку.

У віці двох з половиною років син вже був повністю здо ровий. А в свої двадцять один Юра вже був успішним бізнесменом. Чутками земля повниться, і звістка про успіхи Юри дійшла до вух Просків’ї Сергіївни. Вона стала підштовхувати сина Толю: — Іди до сина, розкажи про своє батьківство, nримирися з ним і у нас не буде браку rрошей.

— Говорила йому стара карrа. Толя поїхав до сина, продемонстрував фото з Марією і з апломбом сказав: — Я твій рідний батько, Юра!

— Ви nомиляєтеся, у мене є рідний батько.

— Відповів хлопець і відкланявся. Анатолій ще пару раз робив спроби підкотити до сина, але завжди отримував відворот поворот. Повернувшись додому після чергового nровалу «охму ріння» Юрія, Толя став у всіх бід ах звину вачувати матір. Хоча у нього і миготіли nідозри у власній ви нності.

КІНЕЦЬ.