Сваримося з чоловіком.

Я не витримую і заявляю:

– Досить! Я збираю речі і їду, кіт залишається зі мною!

– Речі – будь ласка, а кота не віддам! – спалахує чоловік.

– Він не тільки твій, і сам вирішить, з ким залишиться!

– Вась, ось кого ти вибереш? Киць-киць, красень, тигр, йди до мене, – кличе чоловік.

– Вася, милий, – тягнуся до кота.

– Біжи до мами, йди обійму, малюк.

Вася в шoці, відбіг на середину спальні і втупився на нас. У погляді німе запитання: «Якого дiдька ви тут затіяли?»

– У мене пропозиція, – заявляє чоловік.

– Будемо підкликати його ковбасою. До кого Васька підійде – тому й дістанеться, окей?

– Гаразд, – погоджуюся. Ясно ж, що Вася обожнює мене. Але ж засинає завжди між мною і чоловіком…

Oзбрoїлися скибочками ковбаси, розійшлися в різні кути кімнати. Злі обидва, як чoрт. Потихеньку підкликати кота:

– Вася, а дивись, що у мене є! Хочеш ковбаски? – чоловік старанно вабить кота.

– Вася, Вася йди до мене, на вкусняяяшку! – сама теж намагаюся аж на підлогу сповзла, тягнуся до нього.

Вася підійшов до чоловіка, взяв у нього з рук ковбасу.

Чоловік аж підстрибнув від щастя.

– Ось бачиш! Тебе навіть Васька не любить!

Василь пройшов з ковбасою на середину кімнати, поклав її, понюхав. Потім подивився на мене, підійшов і взяв другий шматочок. Повернувся на середину кімнати, поклав мій шматок на шматок чоловіка. Постукав зверху лапкою, як він водичку мацає іноді і заплющивши очі сів поруч.

– Що це означає? – здивувався чоловік – Чий кіт в результаті?

– Ти знаєш … – кажу я – На мою думку, він проти того щоб ми розходилися.

– Думаєш?

– Впевнена – вже заспокоївшись кажу я.

Конфлікт був вичерпаний, а ковбасу ту Васька так і не став їсти. Довелося викинути)) Наш кіт розумніший нас виявився…

КІНЕЦЬ.