Останнім часом я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує, ще й мелодію на цей дзвінок вона поставила цікаву. Син мовчить. Чи він не помічає нічого, чи просто вигляд робить, що йому байдуже? Та після цих дзвінків невістка часто ходить кудись, а потім повертається щаслива. Я вже просто не могла мовчати і одного разу, коли сина вдома не було, вирішила з нею по-жіночому поговорити
Я ніколи б й подумати не могла б, що чужа людина стане мені рідніше рідної. Знаю, що свекрухи зазвичай не дуже добре говорять про своїх невісток, але у мене зовсім інша історія, дуже хочу про неї повідати усім, щоб знали, які є добрі та порядні люди, хоч вони і чужі діти, а не рідні мої.
Дружина мого сина мені як рідна донечка. Наталочка моя змогла дуже допомогти мені по здоров’ю, коли я зовсім здала. Якби не дружина мого сина, то я навіть не знаю, щоб зараз зі мною було.
А ось про свого рідного єдиного сина Романа не можу сказати чогось такого хорошого, на жаль. Хоч він і моя рідна дитина, але як людину я його не розумію. Роман дуже складний та важкий чоловік, має непростий дуже характер. Мій син, на жаль, дозволяє собі чимало не зовсім добрих речей, причому зовсім цього не приховуючи.
А невістка моя, на відміну від нього, дуже мудра та хороша людина. Наталя завжди робить вигляд, що нічого не помічає. Для неї сім’я – це найголовніше в житті, вона береже її. Мені, як жінці дуже шкода її, адже дуже добре бачу і розумію, що вона свою сім’ю цінує більше за мого сина.
Я б не змогла так просто все пробачати і жити мирно зі своїм чоловіком, як вона це робить. Жоден чоловік не вартий того, щоб знати про його непоодинокі зради, але ніколи про це з ним не говорити, а тримати все в собі. А вона може. І мовчить.
Я ж, в свою чергу, намагаюся всіляко їй допомагати, чим можу. У неї завжди є можливість піти погуляти зі своїми подругами і розвіятися від сімейної рутини, я часто навіть сама її про це прошу.
Мені просто надто сумно стає від думки про те, що їй набридне таке сімейне життя і вона може просто залишити мого сина і піти, навіть думати про це боюся, якщо чесно.
Як на мене, то Роман не заслуговує такої дружини, але для мене він, перш за все, моя рідна дитина. Яким би він не був, але я його мати, я його все одно люблю.
А от вже з недавніх пір я стала помічати, як невістка стала таємно розмовляти по телефону, ховаючись від зайвих очей, багато часу проводить в цих розмовах. Як тільки лунала певна мелодія в телефоні, Наталя відразу намагалася вийти з кімнати, щоб залишитися наодинці з собою і поговорити з кимось. Спочатку це було не дуже помітно, а потім просто дзвінки почали лунати все частіше та частіше.
Практично після кожного такого телефонного дзвінка, моя невістка збиралася і йшла у своїх справах, як мені про це говорила. Але мені то вже давно не 16 років, щоб я повірила таким збігам.
З одного боку я рада за неї як за жінку, адже все дуже чудово розумію сама, що все це не від доброго сімейного життя. Але як свекруха, мені дуже неприємно усвідомлювати, що від мого сина щось приховують, якби там не було, але це моя рідна дитина. Я ніколи не зраджувала і сама не можу зрозуміти зради, як би там не було.
Декілька разів, наче без особливої цікавості, я запитала у Наталі від кого ці дзвінки. Але вона все звела в жарт і починала збиратися на вулицю. Романові, звісно, поки нічого не говорю.
Не хочу, щоб він почав розбиратися в усьому, тоді як сам є не дуже добрим чоловіком для своєї дружини. Просто я розумію, що якщо він почне все розпитувати у неї, то вона не буде більше мовчати, про його нехорошу поведінку по відношенню до неї. І тоді вони точно розлучаться, стануть жити окремо. А мені цього зовсім не хочеться.
Ось і думаю цілими днями тепер, як же правильніше вчинити в такому випадку.
Після таких зустрічей Наталя повертається додому щасливою і дуже красивою. Як же, все-таки, увага чоловіка красить справжню жінку. Вона стає найпрекраснішою, коли її кохають і піклуються про неї. Бачу вона тепер радісна ходить така, жартує, настрій завжди гарний.
А от Роман, на жаль, вже багато років зовсім не цінує того, що має, а у нього дуже красива та хороша дружина, просто мрія, а не жінка. Він занадто самовпевнено поводиться з нею. Якщо бути щирою, він не заслуговує на таку дружину, хоч він і дитина моя.
Я думаю, що Роман усвідомить це колись, але може бути вже занадто пізно. Але в такому разі у мене почнуться проблеми. А мені зовсім не хочеться на старості років самій займатися своїм дорослим сином.
Ось і думаю і вдень, і в ночі, як правильно мені зробити, бо не можу визначитися, що робити. Як зберегти їх сім’ю своїх дітей? Адже я люблю їх обох, вони обоє рідні та дорогі для мене люди, найрідніші в світі.
Чи маю я говорити своєму синові про зраду, чи краще мовчати і не руйнувати їх сім’ю? Невістка просто піде від Романа, а я потім просто залишуся з ним сама, а інша точно вже такою доброю до мене ніколи не буде.