– Ви уявляєте? Мені дружина вчора заявила, що я тепер буду мити плиту і ще посуд після вечері! – обурюючись, сказав Денис друзям на роботі.

Вони вже два роки працювали в одному колективі та часто ділилися один з одним різними сімейними драмами.

– О, друже, ну ласкаво просимо до клубу підкаблучникіа! – весело сказав Віталій, єдиний неодружений хлопець у їхній компанії.

Інші чоловіки лише посміялися, а Денис продовжував обурюватись.

– Причому на рівному місці! Начиталася якоїсь нісенітниці в інтернеті, напевно! Ще й сварку влаштувала!

– Ти ж відмовився, мабуть? – Запитав Геннадій, чоловік і батько двох дітей.

– Звісно, ​​відмовився! Я що жінка, щоб мити посуд і плиту? Навіщо я тоді взагалі одружився? – обізвався Денис.

– А що дружина так погано готує? – поцікавився Олексій, який нещодавно розлучився зі своєю Катериною.

– Та ні, що що, а готує вона дуже смачно! Вчора такі котлетки посмажили! Правда, плиту теж забруднила знатно! Так і не помив ніхто. Мабуть, завтра відмочувати доведеться! Але ж це вже не мої проблеми! – обурено заявив Денис.

– А якщо смачно готує, що тобі важко протерти плиту і дві тарілки помити?

– Запитав Олексій.

– Чи ти перетрудишся?

– У сенсі перетрудишся? Це жіночі обов’язки!

– А що твоя дружина не працює? – поцікавився Генадій.

– Чого ж! Працює! Вона в мене вчитель у музичній школі!

– Ну, а якщо вона теж працює, то чому б і справді вам не поділити частину обов’язків? – Запитав Геннадій.

– З чого раптом? Чи можна подумати, що вона там зі своєю музикою так втомлюється, що потім тарілку помити не може?

Генадій підійшов ближче до товариша і глянув на нього, підозрілим поглядом.

– Ось уяви, твоя дружина йде додому, дорогою заходить у магазин за продуктами, потім несе важкий пакет, а потім ще біля плити танцює, щоб тобі котлетки підсмажити. І при цьому вона теж весь день відпрацювала на роботі. Звичайно, мішки не носила і вугілля у вагони не вантажила, але робота з дітьми, знаєш, теж втомлює!

– Так раніше ж вона не просила! – продовжував обурюватись Денис.

– Так ви ж одружені всього-що. Півроку всього. Це нормально, що вона вирішила перевантажити на тебе частину домашніх обов’язків. Дивно, що ви цього ще раніше не обговорили.

– Чи можна подумати, що ти вдома плиту миєш чи посуд?

– Не розуміючи, запитав Денис.

– Плиту ні, мені її дружина не довіряє, але я мию холодильник, підлогу і всі дзеркала, а ще пилосошу на вихідних. І так ще по дрібницях. Крім того, забираю дітей із дитячого садка, а ще раз на тиждень відводжу дружину до супермаркету, щоб затаритись продуктами. Вона не любить тяжкості носити, а так лише по дрібниці докуповує протягом тижня.

– О, ось, хто в нас точно підкаблучник! – заспівав знову Віталік.

– Не підкаблучник, а чоловік. Чи ви думали, що одружившись, все робитиме тільки дружина? Ні, це не чесно! – грізно відповів йому Генадій.

– А що? У мене мама завжди сама все робила. Батька не напружувала!

– Упевнено сказав Олексій, вважаючи, що так і має бути.

– Тому від тебе твоя Катерина і пішла, мабуть! Якщо мама сама все робила, це вона сама так вибрала, або твій батько відмовлявся щось по хаті робити. Ти якщо цього не зрозумієш, то наступна дружина від тебе теж піде. Шлюб – це тип співпраці. Ви ж разом живете в будинку, тоді чому все має робити тільки дружина? Вона тобі мама чи що?

Олексій тільки хмикнув, а Денис трохи притих. Він намагався згадати, як було у його сім’ї.

Батько, начебто, рідко щось робив по дому. Чи ні? А ні, він виносив сміття, у дворі прибирав, причому за будь-якої погоди, за собакою теж він дивився, а ще на свята з матір’ю на кухні порався. Значить, таки допомагав їй. Але плиту не мив! Чи мив?

– То вона реально на мене все перекине. Спочатку плита, потім посуд, потім прання ще е і ще щось.

– А ти що поговорити не можеш? Сядьте та обговоріть усе це. Тим більше, твоя Леся вагітна начебто. Вона сама не впорається. Чи ти думав, що шлюб – це лише лежати і відпочивати? Ні, тут все складніше.

Леся справді була на сьомому місяці вагітності. Вони власне й одружилися через це. Зустрічалися два роки, потім вирішили пожити разом, почуття перевірити.

Ну, загралися трохи, а потім вона дізналася, що вагітна. Побігли до ЗАГСу і розписалися якнайшвидше.

– Ой, та якщо вагітна, то взагалі не переживай! – впевнено сказав Віталік. – Нікуди вона з дитиною від тебе не дінеться!

– Ага, не дінеться! – обурився Олексій. – Це ти нашому брикадиру розкажи. Он, у нього двоє дітей, а дружина пішла від нього, і дочок із собою забрала. Теж начебто посварилися через нісенітгиці. Тож наявність дітей жінку навряд чи зупинить!

Якраз підійшов їхній бригадир – Дмитро Сергійович. Почувши розмову хлопців, він не хотів спочатку підключатися, але так уже вийшло.

– Дмитре Сергійовичу, ну правду ж я говорю? – сказав Олексій.

– Правду, але ми через інше сварилися. Хоча по будинку вона мене теж намагалася навантажити, я прогнувся. Потім ще вирішила кар’єру будувати, почала просити, щоб я з дітьми порався. Ну, я й відмовився, мовляв, роботи багато. Ось моя Марина і знайшла того, хто і працювати встигає, і з дітьми допомагає їй. Ти це, Денисе, якщо не готовий бути чоловіком і батьком, то краще одразу розлучайся.

– Ти так кажеш, ніби шкодуєш… – обізвався Денис.

– Шкода, звичайно! Доньок взагалі не бачу. Молодша он чужого дядька татом стала називати. Якби можна було переграти, я б по-іншому вчинив. Сам винен. Не розумів цього раніше!

– То й що ж мені тепер усе за дружину робити?

– Правильно Генадій казав. Не за дружину, а разом. Ви одружені, то все ділити повинні. Вона тобі не хатня робітниця, щоб на тебе працювати. Тим більше, наскільки я знаю, твоя Леся ще більше заробляє у своїй музичній школі. Додаткові уроки бере.

– А звідки ти стільки знаєш? – здивувався Віталій.

– Та стіни у вас тонкі в кімнаті, де ви обідаєте. Мені в кабінеті все чути. Он, Генадій зазвичай мовчить, коли ви своїх жінок обговорюєте. Правильно робить. Добре хоч зараз за Лесю заступився. Ти, Олексій, свій шлюб благополучно профукав. Дружину частіше того ж треба, щоб вона на сторону не дивилася. А ти, Віталій, краще б шубу своїй останній пасії купив, якщо вже сам хочеш поряд з собою таку красуню бачити.

Чоловіки переглянулися, вони й не знали, що бригадир так багато знає про їхнє особисте життя. Він був людиною гарною, але не сильно компанійською. Може, тому, що на ньому відповідальності було більше.

– І що мені тепер теж погодитися? Плиту мити? – невдоволено спитав Денис.

– Помий, а потім поговори з дружиною, тільки спокійно. Розділіть домашні обов’язки. Тільки не сварися, вона у тебе вагітна. Якщо котлетки її подобаються й інші принади, то доведеться змінюватись. До того ж у вас дитина скоро буде! А не хочеш, то май на увазі, що і твоя дитина буде чужого дядька татом колись називати!

Денису зовсім не сподобалася рада Дмитра Сергійовича. Він довго ще думав, як вчинити. Цілий день думав, а коли повернувся додому, то застав Лесю на кухні. Вона відмивала плиту і тихенько плакала.

У цей момент він відчув себе повним негідником. Довів вагітну дружину до сліз через таку нісенітницю!

– Давай, я сам помию! – Сказав він, намагаючись забрати у неї губку, але Леся спритно відвернулася.

– Не треба, сама зроблю! – Ображено сказала вона.

Денис розвернув її до себе обличчям, витер сльози та поцілував ніжно.

– Я помию, а ти йди список пиши!

– Який ще список? – здивувалася його дружина.

– Який-який! Всі свої жіночі примхи в ньому напиши, щоб я в курсі був, що робити маю! І сльози всі ці витри, тобі берегти себе треба!