Не розумію, як реагувати на те, що зі мною сталося.

З одного боку не розумію поведінки чоловіка, з іншого боку – можливо, я надто критично ставлюся до проблеми?

Із чоловіком живемо 10 років, є діти.

Одне одного любимо і намагаємось усім ділитися одне з одним.

І ось така ситуація, у дітей канікули і ми вирішили відправити їх до бабусі до села на 3 тижні.

Я поїхала з ними, чоловік обіцяв за два тижні приїхати.

І ось за ці два тижні я дізнаюся, що чоловік купив автомобіль.

Тобто він їздив в автосалони, спілкувався та просив поради у друзів, яку модель купити з друзями обговорював, зробив передоплату, і власне купив машину.

Я випадково дізналася, побачивши документи.

Своє рішення не говорити, він пояснив, що хотів зробити мені сюрприз.

Не розумію!

Купував він собі, а не мені.

Загалом, дивно це, всі знають навколо, а моєї думки не запитав.

Не знаю як реагувати на таке.

В мене є права, тому я теж могла б брати цю машину.

Але дивлюся на поведінку чоловіка й розумію, що цього не буде.

Наче це машина не для всієї родини, а тільки для нього.

КІНЕЦЬ.