Знаю, історій про розлучення тут дуже багато, але писати чи читати коментарі завжди набагато легше, ніж ухвалити рішення. Ми із чоловіком 4 роки разом, дітей немає.

З самого початку я знала, що характер у нього не легкий. Але мій характер занадто м’який і мене приваблювала в ньому його наполегливість, що він все брав і зараз так само бере на себе.

Але останнім часом у нас часті сварки і можна сказати на рівному місці. Він дуже часто може мені грубо відповісти або сказати.

Хоча сам він у цьому нічого такого не бачить. Я вже не раз йому казала, що мені це прикро, але він завжди знаходить, що сказати у відповідь, що б я вважала себе винною або як він каже «ніженкою».

Оскільки були свята, він з друзями був. Ми не настільки віруючі люди, але вже було пізно, 2 години ночі і я йому зателефонувала, щоб він додому прийшов.

Але він був нетверезий. А коли прийшов, почав скандалити.

Наступного дня вибачився, але буквально сьогодні знову пішов до друга (живе по сусідству) випив, видно було, що вже напідпитку.

Прийшов і почав ще пити, я сказала, що вистачить, тож уже день тому було, тим більше вийшло так, що ми сіли вечеряти.

Минуло близько години, він пішов на кухню налити собі ще і запитав: «курку ти сьогодні приготувала?». Тобто він забув навіть, що він годину тому її поїв!

Я ще раз сказала, щоб він не пив більше, бо вже забуває, але він знову вчепився за курку, що я не дозволяю йому її їсти і влаштував скандал, щось на кшталт «не подобається, шукай кращого життя» і «знайди собі досконалість».

Далі все переросло в лайку і він почав ображати, почав говорити, щоб я забиралася з дому, і що будемо розлучатися. Я весь вечір плачу, бо я не розумію, як можна говорити людині, що ти її любиш, що готовий зробити все, що б у нас було добре, а потім ось так раптом образити і ділити вже все.

Я знаю, що я теж, можливо, повинна промовчати, але це не перша така ситуація і в мене просто вже немає сил, це терпіти. Я хочу нормального чоловіка, який знає свою міру.

Втомилася від сварок і не знаю вже, чи я люблю чоловіка. Але піти дуже страшно, тому що я в чужій країні і мені треба буде повернутися до своєї, або залишатися тут, але так само вирішувати, що робити далі, і як бути.

А я не знаю навіть як тут комунальні платити, бо всім займався він.

КІНЕЦЬ.