Оля була вже давно у розлу ченні. Вони з чоловіком розлу чилися, коли зрозуміли, що вони просто не можуть жити разом. Діти сприйняли цей факт спокійно.

Вони спокійно розлу чилися. Чоловік своєчасно надсилав їй алі менти. Оля почала займатися вихованням дітей одна. Вона постійно працювала, щоб зуміти оnлатити їхнє навчання.

Тому в неї не залишалося часу на влаштування особистого життя. Вже минуло близько п’ятнадцяти років.

Син Сашко одружився, і в нього наро дилася дочка. Вони часто відвідували Олю. Донька Олена була в іншому місті, де вона вже закінчувала університет і збиралася вийти заміж.

Вона часто не могла приїжджати до матері. Але Оля не наполяrала. Їй було важливо знати, що її дочка щаслива.

Оля все ще працювала на тому ж місці, що й раніше. Її на роботі любили та поважали. Олі виповнилося п’ятдесят років. Вона не хотіла святкувати свій ювілей.

Проте її син та невістка вмовили її відсвяткувати та обіцяли все організувати. Коли Оля сиділа, чекала на приїзд сина, то замість нього приїхала її невістка та дочка.

Доньку Оля не очікувала побачити. Олена її зустріла великим букетом троянд. Вони зводили її на салон краси, після чого Оля не впізнавала себе у дзеркалі.

Потім зводили на шопінг. Після цього вони поїхали в ресторан. Там їх уже чекали колеги, знайомі та друзі. Оля провела чудовий час. Вона уперше за довгий час відчула себе молодою.

Олексій, з роботи, став здаватися Олі привабливим та цікавим як чоловік.

Раніше вони спілкувалися лише по роботі. Після закінчення святкової вечері. Вони провели Олену назад потягом. Оля прийшла назад додому і їй одразу стало дуже самотньо.

Через кілька хвилин, їй зателефонував Олексій і запропонував вийти прогулятися. Оля одразу погодилася.

Олександр був удів цем, у нього була одна дочка, яка жила в іншому місті. Він, як ніхто, розумів Олю. Він сказав, що теж почувається самотнім, але з нею це почуття відразу минає.

Після того вечора вони стали частіше зустрічатися, йшли разом із роботи і, зрештою, вирішили пожити разом. Діти були раді за них. Вони здобули своє щастя, хоч і запізніле.

КІНЕЦЬ.