Так сталося, що я вийшла заміж за свого чоловіка Миколу, коли мені було 19 років. На той час з його матір’ю, Галиною Петрівною, я бачилася всього декілька разів.

На перший погляд вона здалася спокійною і хорошою людиною, але вже потім я дізналася, що саме свекруха розпускала слухи, ніби я вже чекаю дитину від Миколи і що це я зробила це тільки для того, щоб забрати собі квартиру.

Час минав і всім вже стало зрозуміло, що дитини в нас з чоловіком найближчим часом не буде.

Я думала Галина Петрівна хоча б вибачитися за той наклеп, що вона про мене говорила, але свекруха просто поводила себе, ніби нічого не було.

Сперечатися більше з нею я не хотіла, до тож ми жили з Миколою на орендованій квартирі тож просто вирішила зробити вигляд ніби все добре.

Так ми й жили, з чоловіком все добре, а ось свекруха іноді створювала суперечки. З того часу, як ходили чутки про мій цікавий стан, минуло вже майже чотири роки. В нас з Миколою дитинка поки й не планується, а ось чоловіка молодша сестра, Олена, вже при надії.

Дізнавшись це, я могла тільки порадіти та й допомогти чим зможу, але свекруха щось була не задоволена тим, першою онука їй приведе на світ Олена. В якомусь плані Галину Петрівну я розумію, адже Олені всього сімнадцять років.

Свекруха гнівно почала надзвонювати мені і вискакувати своє незадоволення стосовно того, що я посміла не подарувати їй дитя раніше ніж її дочка.

Чесно, я не знаю, що робити. Свекрусі не вгодиш. Що ви б порадили зробити?

Джерело