Як не дивно, але моя двоюрідна тітка Ірина взагалі за незрозумілим для мене принципом проводить свої дні народження вже чимало років. Дуже показовим був її ювілей, який вона святкувала 2 роки тому, на якому ми були присутні всією родиною. Вона нас усіх разом запросила.

Тоді якраз їй виповнилося 55 років, наскільки я пам’ятаю, і вона вирішила відсвяткувати так, щоб уся родина зібралася і цей день були з нею. На цей ювілей тітка Ірина запросила багато своїх знайомих, родичів. Щиро кажучи, там були люди, яких я взагалі ніколи до того не бачила і не знала. Хто вони такі і звідки вони? Мені не відомо.

Свято своє вона влаштовувала у себе вдома, адже так було дешевше. Я з мамою і одна з її невісток допомагали їй накрити вдома на стіл, адже вона мало замовляла, в основному все готувала сама, щоб зекономити добре.

Гостей було чимало, ледве вмістилися всі. Думаю, що зараз багато людей на дні народження дарують гроші, тому що важко вгадати з подарунком, а якщо подарувати грошима, то іменинник сам собі може купити те, що вважає за потрібне, щоб річ була дійсно корисною.

Після того, як гості усі стали розходитися додому, тітка попросила допомогти їй порахувати подаровані гроші. Мені було трішки незручно, але я не могла відмовити їй. Грошей зібралося таки дійсно чимало. Однак, виявилося, що були і ті, хто дарував не грошима, а просто купив подарунки. Моя тітка дуже обурювалася цьому:

«Як так можна було мені не подарувати гроші, навіщо мені ця річ, що я робитиму з цим».

Зрозуміло, що завжди хочеться, щоб тобі подарували саме те, що тобі потрібно найбільше. Але потрібно врахувати, що моя тітка має свій невеличкий магазинчик і займається продажем одягу. Тому вона сама завжди на дні народження дарує не гроші, а якісь не дорогі речі, звичайні прості дрібнички.

Наприклад, інша моя родичка подарувала їй 1000 гривень, а моя тітка подарувала їй плед за якихось 300 гривень і це не так давно було. Тобто зрозуміло, на чию користь робляться подарунки.

Ми з моєю мамою подарували хороший смартфон своїй тітці Ірині, так як вона дуже просила його у нас сама, вона прямим текстом сказала нам, що чекає від нас у подарунок саме телефон, бо її поламався, ще й фото нам прислала бажаного подарунка. Але у відповідь тітка моїй мамі якийсь дешевий хала подарувала, а мені нічну сорочку.

І навіщо тоді після подібного обурюватися? Якщо хочеш, щоб тобі подарували щось вартісне, то і тобі самому потрібно дарувати таке ж.

Я так вважаю, щоб людина не образилася. Інакше навіщо просити у людини дорогий подарунок, якщо тобі самій шкода для цієї людини подарувати щось вартісне? Хіба це не жадібність?

Ми з мамою взагалі не хочемо ходити до неї на дні народження та свята, а вона нас постійно кличе, ще й перепитує по кілька разів чи ми не забули на котру годину.

Як правильно вчинити, я навіть не знаю. Хіба так мають поводитися рідні люди? Я ніколи не отримую радості на її святі, адже вона в кінці, коли всі розходяться, постійно всім не задоволена, лише й те робить, що пліткує про інших.

У мене пропало взагалі бажання ходити до неї на дні народження. Та чи варто взагалі йти до такої людини?

Джерело