Ситуація у мене така, що не знаю що робити. Може ви що щось порадите? У мене в житті були, звичайно ж, дівчата. Але якщо чесно, це було все не те. Не міг знайти я саме свою, якщо ви розумієте про що я.

І ось буквально три місяці тому до нас влаштувалася працювати дівчина, на вигляд дуже красива, та й поговорити з нею було про що. Навіть сам не зрозумів, як закохався в неї. Але їй про це сказати соромився.

Через пару тижнів, зрозумівши що приховувати не можу, запросив її на побачення. Вона, на мій подив, відмовила, сказавши, що краще вона мене запросить до себе.

Я був такий радий, що описати вам не можу, але все ж я не зрозумів чому саме до неї.

У призначений день я прийшов до неї, двері мені відкрила маленька дівчинка, виявилося це її дочка. Це неймовірно ласкава і хороша дитина, практично відразу ми з нею подружилися, а з дівчиною почали зустрічатися.

Пізніше я зробив їй пропозицію і все таки вирішив познайомити наречену зі своєю матір’ю.

На вечерю до мами ми прийшли разом з донькою, нашою донькою, я навіть вже відчуваю, що вона мені стала рідною. Мати ж моя була категорично проти весілля, сказавши: «Ти вибрав дівчину з дитиною? Ти мені більше не син, ти зганьбив нашу сім’ю».

А чому? Я до цього часу, а минуло вже пів року і весілля, до речі відбулося, я не розумію. Що це за стереотип, що не можна брати з дітьми.

КІНЕЦЬ.