Ми із дружиною у шлюбі вже чотири роки. Найближчим часом плануємо завести дітей. Зараз зайняті ремонтом у нашій новій квартирі, яку ми придбали минулого року. Коротко кажучи, життя у нас зараз багате на різні події.

Дружину свою я дуже люблю і намагаюся часто її балувати. Не можу сказати, що прямо купую їй якісь дуже дорогі подарунки. Все-таки я поки що лише директор відділу у банку. Але намагаюся не скупитися і максимально відповідно до своїх можливостей порадувати мою кохану жінку.

І ось нещодавно ми повертаємося з роботи, і за вечерею дружина заводить цікаву розмову.

– До речі, я ж тобі не розповідала. Сергій своїй дружині новий телефон купив останньої моделі, уявляєш? Начебто навіть з якоюсь знижкою вдалося вхопити. Радості в Олени, звичайно, немає межі, – почала дружина здалеку.

– А що в них, у цих нових телефонах? Всі ж знають, що це суцільне обдурювання. Наліпили там якусь додаткову камеру, корпус зробили на міліметр тонше, і тепер усі користувачі повинні знову викласти кругленьку зі своєї кишені незрозуміло за що, – пробурчав я.

– Ну, по-перше, не така вже і велика сума. А, по-друге, це ціла індустрія! Якщо у тебе нова модель телефона, то ти модний і статусний. Не бачу в цьому нічого поганого, – відповіла дружина.

– А мені таки здається, що статус свій потрібно іншими методами заробляти, – знову пробурчав я.

Я звик до того, що у нас із дружиною часто розходилися думки в подібних питаннях. Я в цьому нічого такого не бачу. Не дарма ж кажуть, що чоловіки та жінки – з різних планет. Головне, що ми одне одного любимо та поважаємо. А різні інтереси та думки щодо чогось – це дрібниці життя.

Але буквально наступного вечора дружина знову завела розмову про ці нові телефони. Чи бачите, у них на роботі розгорілася спекотна суперечка на цю тему, і вона докладно переказала мені позицію кожного. Я вже запідозрив щось.

– Ань, я не зрозумію, ти що, новий телефон на день народження хочеш, чи що? Другий день поспіль тільки про нього й кажеш, – почав я.

– Ну а що я можу вдіяти, якщо навколо тільки й розмов, що про це? Ось я з тобою й обговорюю те, що бачу. А якщо розбиратися, то так, я була б не проти новенького телефона на свято, – підморгнула мені вона.

– А я в такому безглуздому витрачанні грошей не бачу сенсу. Та й взагалі, ти чудово знаєш, скільки у нас зараз важливих витрат.

Іпотеку потрібно виплачувати, ремонт у самому розпалі. У будь-який момент може дитина з’явитися, яку ми вже активно плануємо.

Ну і влітку ти, звичайно, захочеш поїхати на відпочинок. А в мене гаманець не бездонний, – відрізав я.

– Я що, наполягаю, чи що? Це взагалі ти завів цю розмову. Я тебе не змушую дарувати мені дорогі подарунки, заспокойся, – запевнила дружина.

Розмова була закінчена, але напруження відчувалося. Мені здавалося, що я образив дружину. Тому наступного вечора, як би мені не хотілося, я знову завів ту саму розмову.

– Мені здається, ти причаїла на мене образу після вчорашнього. Ну що, просто тобі в душу запал цей проклятий телефон? – Запитав я.

– Годі вже спілкуватися зі мною, як із дитиною, у якої іграшку відібрали! Можна було все це нормально донести до мене. А взагалі, у Сергія та Олени теж іпотека, відпочинки та двоє маленьких дітей, заробляють вони приблизно так само, як і ми. Ну нічого, Сергій все-таки дружину порадував.

Але найбільше мене розлютив той факт, що ти не вважаєш останню модель телефона чимось потрібним і престижним. А те, що я вважаю, тебе взагалі не хвилює? – Вибухнула цілою тирадою дружина.

Не думав я, що вся ця історія з телефоном зможе мене ще більше розлютити. Дуже не люблю, коли на мене тиснуть чи маніпулюють мною. Тепер із принципу не даруватиму їй телефон на день народження. Якщо вона така грамотна, нехай купує собі його сама.

КІНЕЦЬ.