Якось моя подруга Олена запросила мене на свій день народження, мені потрібно було їхати в інше місто до неї, адже ми неблизько живемо. Я сказала правду, що грошей у мене немає зараз і буду після важкого безсонного тижня, тому не зможу прийти.

На що Олена мені спокійно відповіла, що мені доведеться витратитися тільки на квитки туди і назад. Будемо тільки ми вдвох, мені ні про що більше думати не варто, просто хоче побути зі мною разом і мені витрачатися ні на що не потрібно.

Я приїхала до Олени десь вранці. Виходить, що не спала я цілу добу. Тому що після роботи відразу сіла на потяг.

І тут, як тільки я переступила поріг її квартири, Олена мені, несподівано, говорить:

“Ти ще встигнеш поспати. Треба спочатку в супермаркет з’їздити”.

Ми поїхали з нею в магазин і набрали багато продуктів. Явно не для двох – подумала я. Приїхали додому і Олена відразу мені каже:

“Я пішла варити овочі, а ти роби поки бутерброди та гарну нарізку”.

Так я дізналася, випадково, що вона запросила ще 10 чоловік до себе на день народження з її нової роботи. Але це ще не все, ще продовження було. Я зробила 4 салати, Олена мене попросила про це. Вона лише приготувала гаряче і канапки якісь. І ось, прийшли її нові колеги.

Цілих три години я просиділа сама в кутку, наче меблі якісь, на мене ніхто й уваги не звернув, таке враження, що взагалі ніхто мене не помічав. Я намагалася почати бодай якусь розмову, але ці дівчата якось не особливо хотіли спілкуватися зі мною, говорили на свої теми, повністю ігнорували мене.

Справа в тому, Олена моя нещодавно змінила сферу діяльності, тому її колег і специфіку їх роботи я не знала. Обговорювали вони все бурхливо і абстрактно. А Олена так хотіла сподобатися їм, що очей від них не відводила, з кожною намагалася підтримати розмову, не до мене їй було.

Я вже не спала більше доби, написала інший подрузі, що живе в цьому місті, пояснила ситуацію і вона сказала, щоб я зараз викликати таксі і їхати до неї, трішки відпочити після цього всього. Хоча б поспати до ранку.

А що саме неприємно, що як я пішла ніхто й не помітив, лише Олена на прощання сказала “пока”.

А подруга вже вранці написала: «А що сталося, де ти поділася?».

Я спробувала ввічливо пояснити їй, що я дуже втомилася і не могла ось так сидіти ще до ранку, та й робити мені там було нічого, я там була зайвою, на що Олена мені сказала, що я зіпсувала їй свято, вона не очікувала такого вчинку від мене.

Я була неймовірно вражена та розчарована, адже приїхала за багато кілометрів, щоб приготувати салатів і закусок на 10 осіб і ще й зіпсувала їй свято. А хто про мене подумав хоч?

Більше я точно до цієї людини не піду. Шкода, що багато років нашої дружби зіпсувалися в один день, я ніколи не думала, що близька людина так може вчинити. Як вона може вважати, що вона ще й права?

Джерело