Приїхала свекруха в село без жодного натяку чи попередження. І зразу з порогу почала мене брудом поливати. “Так, правду каже мій син. Ти ніяка не господиня в домі. Повсюди безлад та й сама диви, голова жирна, й кофта розтягнута. Я навіть коли в пологовий їхала то і наготувала і насмажила, а як приїхала, то й посуд помила і з дитиною завжди все встигала, і виглядала гарно і чоловіку час приділяла, не те що ти”

Наші стосунки розвивалися з чоловіком дуже швидко. Через пів року ми стали з Максимом жити в моїй квартирі окремо, а іще через три місяці я дізналася, що чекаю дитину.

Марія Семенівна, мати Максима, зразу видала своє незадоволення ситуацією. Майбутня свекруха почала казати, що зарано ми батьками вирішили ставати. Ще нічого не нажили ні автівки, ні статків, нічого.

Марія Семенівна наполягала взяти шлюб і хоч Максим був проти, ми якнайшвидше узаконили свої відносини.

В свекрухи була квартира і дача невелика в селі, тож ми вирішили переїхати в село, а мою квартиру здавати. Чому не в квартиру свекрухи? Тому що свекруха не захотіла поступитися міським житлом, а віддала те, що не шкода.

Максиму прийшлося набагато довше доїжджати до роботи, а мені з переїздом в село прийшлося навчитися займатися городом і вчитися жити без міської метушні.

Мою свекруху завжди нічого не задовольняло, мені навіть здається, що вона і Максима налаштовувала проти мене.

Чоловік мало того, що не хотів по дому допомагати, так ще й з дитиною не часто проводив час.

Маленький Сашко тягнувся до батька, але в того завжди були якісь виправдання. З дитиною не може посидіти, бо то замучений після роботи, бо то з друзями хоче зустрітися, а по дому і не збирається допомагати, бо це жінка берегиня домашнього вогнища.

Я довго закривала на все очі, але недавня ситуація, як остання крапля.

Приїхала недавно свекруха, без жодного натяку чи попередження. І зразу з порогу Марія Семенівна почала мене брудом поливати.

“Так, правду каже мій син. Ти ніяка хазяйка в домі, повсюди безлад та й сама диви, голова жирна, й кофта розтягнута. Я навіть коли в пологовий їхала то і наготувала і насмажила, а як приїхала, то й посуд помила і з дитиною завжди все встигала, і виглядала гарно і чоловіку час приділяла, не те що ти” – казала свекруха.

А як я попросила в Марії Семенівни допомогти і з дитиною посидіти, щоб я мала час прибратися, то свекруха одразу сказала, що найцінніша її допомога, це порада.

І ось що мені робити? Як з усім впоратися? Можливо, в когось є якась порада, як їм вгодити?

Джерело