Свого сина Павла я сама ростила, і мені не завжди було легко, але виріс мій син хорошою людиною. Він завжди добре вчився, тому Павло розумний. А ще, мій син вродливий, має гарну, спортивну статуру.

Не буду приховувати, маючи такого сина-красеня, я сподівалася, що він знайде собі відповідну партію, бажано, щоб його наречена була з багатої родини, бо як не крути, але є різниця, з чого починати своє сімейне життя. У мене є одна знайома родина, і у них є єдина донька. Там у них такий достаток, що майбутні свати купили б молодятам відразу і квартиру, і машину.

Але мій син не захотів навіть про цей варіант і слухати. Павло багато уваги приділяв роботі, він найбільше переживав за своє майбутнє, особливо за кар’єру. У нього було багато друзів, з якими він проводив час на вихідних. І саме це мене і збило з пантелику, бо коли син почав зустрічатися з Іриною, я цього і не помітила, оскільки вважала, що цей час він проводить з друзями.

Дівчина була з села, вчилася в університеті на третьому курсі, жила в гуртожитку, бо її батьки були не в змозі навіть оплати їй оренду житла.

З самого початку вони просто вважали один одного добрими друзями, а потім усвідомили, що закохані та почали зустрічатися, а я про це навіть не підозрювала. Але минуло ще пів року і Павло остаточно вирішив, що одружується саме з Ірою, без якої він взагалі не міг уявити своє життя.

Тоді йому і довелося мені про все розповісти, бо ж вони планували весілля, і треба було мене з майбутньою невісткою познайомити.

Я готувалася до приходу гостей, в глибині душі я дуже сподівалася на те, що його обраниця буде з багатої родини, а не приїжджою із села дівчиною.

Коли я познайомилася з Іриною, і зрозуміла, що все далеко не так, як я собі уявляла, то я дуже засмутилася, але бачила, в якому захопленні син від цієї дівчини, тому взяла себе в руки і вирішила мовчати.

Ірина поводила себе дуже скромно, я оцінила її манери. До кінця вечора я навіть почала відчувати до неї симпатію.

Коли син провів Ірину додому, він став мене розпитувати, яке враження на мене справила його дівчина, бо дуже хвилювався, що Ірина мені не сподобалася і я буду проти їхнього шлюбу.

Та я синові відразу відповіла, що не збираюся втручатися в його життя, адже він вже занадто дорослий, щоб вирішувати за нього такі важливі питання. І хоч тоді мене не покидала думка, що ця дівчина йому не пара, я не стала нічого говорити.

Після весілля Павло привів невістку до нас додому. У мене трикімнатна квартира, і місця всім вистачить. Ірина зібрала свої речі, і переїхала з гуртожитку.

Я думала, що нам буде важко ужитися разом, але і тут я помилилася. Бо в побуті Ірина виявилася дуже невибагливою. Вона встигала все – і вчитися, і вдома прибрати, і вечерю приготувати. Так що з появою невістки в моєму домі, моє життя змінилося, і то в кращу сторону.

А коли Ірина повідомила, що чекає дитину, то я так зраділа, що словами не описати. Пообіцяла невістці, що з усім допоможу, нехай не переживає.

Як добре, що все саме так закінчилося і моєму синові вдалося побудувати щасливу родину. Павло уже десятий рік живе у щасливому шлюбі з невісткою, яка також намагалася втримати сім’ю. І хоч нам добре разом живеться, але Павло вже назбирав гроші на власну квартиру, і незабаром вони переселяться. Мені буде сумно без них, але я не втручаюся, бо головне, щоб мій син став щасливим.

Джерело