Так сталося, що в мене чоловік з дитинства має “підвищений цукор”. Звісно це важка недуга, але з таким можна жити. Єдине, що як Ігор був дитиною в очах матері так і залишився.

Коли Ігор був маленьким, Марина Семенівна пильно слідкувала і за харчуванням сина, і за фізичним станом.

Саме через недугу Ігоря, Марина Семенівна не пустила вже мого чоловіка в студентські роки до гуртожитка. Найбільше мені не подобалося, що свекруха навіть як говорила про сина, то казала “моя дитина” і тд.

Та це все при тому, що Ігорю скоро виповниться 28. Бувало й таке, ще до переїзду, що Марія Семенівна дзвонила до мене якщо ми кудись їхали з Ігорем і питалася: “А що ви там робите? А коли ви приїдете? А що моя дитини їла?”

Саме тому я переживала, що свекруха не захоче мені довірити свою дорогоцінну дитину. На щастя, свекруха погодилася, щоб ми переїхали до моєї квартири. Хоча Марина Семенівна одразу попередила, буде дзвонити і перевіряти чи все добре.

Знаєте, коли свекруха казала, що буде дзвонити і перевіряти, то я уявляла собі інше. А виявилося, що Марія Семенівна дзвонить щодня і навіть не раз, а я з цим навіть нічого зробити не можу. Заблокувати її не можу, а як жаліюся чоловікові, то він тільки руками розводить.

Одного дня я вирішила не брати дзвінки від свекрухи, виключала звук і просто робила свою роботу. Вийшовши з офісу я здивувалася від кількості пропущених дзвінків. А в дома на мене чекала ще та “буря”, так, що я десять разів пожаліла, що так зробила.

Я думала, що тим все закінчиться, та де там. Нині додому раптово приїхала свекруха. Марія Семенівна без церемоній і дуже пафосно поводилася в квартирі. В якийсь момент я відчула себе маленькою дівчинкою в якої злий вчитель перевіряє домашнє завдання.

“Ну що, подивимося, чим ти там годуєш мою дитину” – з цими словами свекруха залізла в холодильник.

Здається, навіть Оля Фреймут з програми “Ревізор” так ретельно все не перевіряла. Свекруха прискіпливо придивлялася до кожного продукту і передивилася чи немає бува чого вже зіпсутого.

Як побачила Марія Семенівна соуси, то навіть питати не стала, а просто викинула їх в смітник.

Я почала казати, що їм їх тільки я, але свекруха навіть не хотіла й слухати мене.

“Не треба, щоб в холодильнику було хоч щось, що може нашкодити моїй дитині ” – перебивши сказала Марія Семенівна. Потім свекруха ще довгий час мене вичитувала, а коли прийшов Ігор то сюсюкалася з ним, як з трирічним малюком.

Тільки як пішла свекруха я зрозуміла, на скільки це був великий стрес. Навіть вирішила випити келих “червоненького”, щоб заспокоїтися.

І ось тепер думаю, чи треба мені це все. Може кинути чоловіка поки немає дітей, поки нас не так багато чого зв’язує? Чи є якийсь шанс показати свекрусі, що її син вже не дитина, а доросла людина, яка може про себе поспілкуватися?

Джерело