Днями моя рідна сестра повернулася з Італії, де гостювала у нашої мами, і привезла звідти 5 тисяч євро.

Я б і не знала про ці гроші нічого, але вона мені сама похвалилася, мовляв, мама знову їй допомогла.

І ключове тут слово – “знову”. Моїй сестрі завжди діставалося більше – більше любові, більше уваги, а тепер і більше грошей.

Мені 38 років, а моїй сестрі Надії 36 років. Мама наша поїхала в Італію, як ми лише школу закінчили, майже 20 років тому.

Я в університет поступила після 11 класу, а Надія після 9-го класу пішла вчитися в технікум.

Не минуло і року, як вона додому нареченого привезла, заміж захотіла.

Наша бабуся, яка тоді за нами доглядала, сказала, що поки сестрі 18 не виповниться, про заміжжя вона може забути. Хоча, до слова, наша мама не мала нічого проти.

Надя чемно почекала до свого повноліття, і розписалася з нареченим, але в РАЦС вона вже йшла з величезним животом.

Моя мама тоді на весілля до сестри не приїхала, але передала кілька тисяч євро, так що було велике весілля, сестра в білій сукні, як і мріяла, і всі гроші, які гості тоді принесли в конвертах, Надія забрала собі.

Перший час сестра жила у свого чоловіка, разом з його батьками. А потім мама купила їй квартиру.

Я ж закінчила університет, і повернулася в село, бо треба було глядіти бабусю.

В особистому житті у мене особливих зрушень не було, бо я з роботи відразу йшла додому, так що знайти нареченого мені за таких умов було не просто.

Але доля мені таки всміхнулася, бо до нашої сусідки родич приїхав, побачив мене на подвір’ї, і сподобалась я йому так, що він вже за місяць мені пропозицію зробив.

Ми вирішили не тягнути, бо обом вже було під 30, а нам хотілося ще діток як мінімум двоє.

Та коли я мамі в Італію зателефонувала, і сказала, що планую заміж виходити, то вона мене привітала, але грошей скала, що не дасть.

– Ну навіщо вам весілля? Ви вже в такому віці… Розпишетесь собі тихенько, та й будете жити, – сказала мені тоді мама.

Я на неї неабияк образилася, бо сестрі вона шикарне весілля зробила, а мені вже не треба. А який такий у мене вік? Мені 29 років, чому я не можу бути в білій сукні?

Чому мама так зробила, я зрозуміла пізніше, коли у сестри з’явилася нова квартира.

Я тоді не витримала, і їй зателефонувала, стала питати, чому вона так несправедливо вчинила.

– У Надійки двоє дітей, їй потрібніше, – спокійно відповіла мама. – А без весілля можна обійтися.

Мені було дуже образливо, але я вирішила, що це мамині гроші, і вона вправі розпоряджатися ними як сама захоче.

Я народила первістка, а моя сестра Надія, тим часом, народила третю дитину.

Мама і далі допомагала лише сестрі, бо їй потрібніше, адже у неї дітей більше.

Я зараз тимчасово роботи не маю, і нещодавно мені було потрібно полікувати зуби. На це треба було мати близько тисячу євро, бо об’єм роботи був значний, а я вже хотіла все до ладу привести.

Такої суми у мене не було, тому я вперше в житті наважилася попросити ці гроші у мами. Але вона мені відмовила, сказала, що це занадто багато.

І яким же було моє здивування, коли сестра через місяць приїхала з Італії, де гостювала у мами, і привезла 5 тисяч євро.

Виходить, що для сестри гроші є, це лише для мене нема. Мені здається, що мама чинить дуже несправедливо, коли сестрі все, а мені нічого.

Але ж саме я залишилася вдома, і саме я доглядаю бабусю.

Я забагато хочу, чи мама таки не права?

Джерело