З радістю чекала на весну і поїздку на дачу.

У теплу пору року люблю жити там і чоловік не проти.

Подобається ліс, і річка, і тиша.

Але з приходом літа про тишу можна забути.

Чомусь сусідські діти прагнуть грати у нас біля паркану.

Ми в глухому куті живемо, і туди збігається вся вулиця.

Ми вже і лавочку, і стіл натирали перцем, навіть червоним перцем посипали (знайшли ідею в інтернеті).

Вони чхають, кашляють і все одно лізуть.

Говорили з їх мамами та вони претензії висували, чому стіл у перці?

Ну, я кажу, жуків труїла, і спитала, що їхні діти роблять у нас біля паркану і на нашій лавці?

Кажуть, що їм грати більше нема де!

Добре, що паркан поставили, і діти перестали скорочувати собі шлях на річку через нашу ділянку.

Тепер уздовж паркану висадимо шипшину, а лавочку та стіл доведеться викопати.

Дратує безпардонність людей та їхніх дітей.

Створіть умови для гри у себе на ділянці, що важко лавочку та стіл поставити?

Так не хочуть натовп з галасливих дітей у себе під вікнами, а у нас, будь ласка!

КІНЕЦЬ.