Ось уже 15 років я стабільно працюю та будую міцні стосунки зі своїми колегами, особливо з Ксенією.

Після того, як минулого року ми з чоловіком добудували дачу, ми запросили Ксенію та її чоловіка до себе, та й цього року вони неодноразово приїжджали до нас у гості.

Під час моєї відпустки в липні, коли повернення на роботу було заплановано на 2 серпня, виникла деяка проблема. Ксенія вирішила відзначити свій день народження на нашій дачі 1 серпня.

Через мій розслаблений стан в останні вільні дні, в тому числі – вимкнений телефон – Ксенія не змогла обговорити зі мною цей план і почала запрошувати гостей без мого відома.

Я дізналася про це всього за дві години до заходу, озирнувшись і виявивши дачу безладною, з будівництвом і розкиданими будматеріалами.

Мені було ніяково приймати незнайомих гостей і займатися наступним прибиранням, тим більше, що насувалася робота.

У результаті я висловилася Ксенії, що призвело до її розчарування та розгубленості щодо того, як продовжувати святкування.

Потім вона відсторонила мене від участі у заході, перевезла всіх гостей до ресторану, а після мого повернення на роботу взагалі почала уникати мене.

Тепер, зіткнувшись із напруженими робочими відносинами, я розмірковую: чи варто вибачатися, незважаючи на те, що почуваюся правою?

Адже нам треба якось продовжувати працювати разом…

КІНЕЦЬ.