– Катя, у вихідні поїдемо до батьків, познайомлю вас. Мама вечерю святкову організує.

– Ой, я так хвилююся, Андрію. Раптом я їм не сподобаюся? У сільських мешканців інші поняття, стереотипи.

– Не хвилюйся, у мене батьки дуже хороші і прості, приймуть мій вибір. Я мамі казав, що ти найкраща дівчина на світі, вона рада, що я одружуся, нарешті.

– Я тоді подарунки куплю, незручно з порожніми руками їхати. А хто ще із родичів прийде на вечерю?

– Сестра моя троюрідна Галина, тітка, наче нікого більше. Все добре буде, люба, не хвилюйся.

***

– Проходьте дітки, зачекалися на вас. Катруся, та яка ж ти красуня! Андрій має гарний смак! Батьку, глянь, яка невістка у нас, онуками, сподіваюся, потішите нас!

Катя з хвилюванням знайомилася з рідними Андрія. Галина обійняла брата та Катю.

– Приємно познайомитись, Катя. Ми з Андрієм з дитинства разом, і до школи в один клас ходили, дуже дружимо. Як ви познайомилися, розкажіть, цікаво.

Катя видихнула. Начебто сподобалася вона, нема чого переживати. Батько та мама Андрія виявилися дуже добродушними, гостинними. Стіл гнувся від їжі, тости вимовлялися один за одним.

– А на скільки ж ви приїхали, діти? Довше погостюєте хоч, ближче познайомимося.

– Тиждень тут пробудемо, мамо. Допоможу вам по господарству, Катя подихає свіжим повітрям, в ліс сходимо, на річку, благодать тут у вас.

– Катю, приходь до мене в гості завтра, поговоримо про своє, про дівоче.

– Добре, Галя, прийду, дякую за запрошення.

Ліжка застелили їм різні, бо не одружені ще, непристойно спати разом.

Наступного дня Катя допомогла майбутній свекрусі робити пиріжки, помила підлогу, чому та була рада. Міська, а не гордячка, не нехтує готувати, прибирати. Хороша дружина буде їхньому синові.

– Катю, ось і я, йдемо погуляємо, і в гості до мене зайдемо.

Катя пішла з Галею, Андрій допомагав батькові лагодити сарай.

– Галю, а що ж у тебе наречений є? Ти дуже мила дівчина!

– Люблю я одного хлопця, всією душею, а він іншу вибрав, погано мені.. Нікого поряд бачити не хочу, тільки його.

– Ох, і ситуація. Ну, може він не твоя доля, відступися і забудь про нього.

– Ні, це не про мене. Я просто так не здамся. Яке у тебе волосся густе, давай укладу красиво, у мене добре виходить зачіски робити.

Галя працювала над волоссям Каті, завивала його.

– Ой, у тебе довжина різна, давай акуратно підрівняю … Ось так, тепер добре.

Наступного дня Каті стало зле. Голова була важка. Вона прийняла пігулку і лягла спати раніше.

– Синку, чи не вагітна Катя? У мене теж так все було, коли носила тебе.

– Ні, мамо, ми поки що не плануємо. Весілля пройде, а там буде видно. Вона точно не вагітна, це від зміни погоди мабуть.

Але не минало. З кожним днем Каті ставало все гіршим.

– Не зрозумію, що зі мною відбувається. Ніколи раніше так не було. Давай на огляд з’їздимо, про всяк випадок.

На огляді сказали, що все гаразд, немає приводу для занепокоєння, списали на пережиття. А Каті не хотілося нічого.

– Катю, доню, послухай, що скажу. Є тут у нас жінка одна, вона людям допомагає. Може, до неї давай сходимо? Адже гірше не буде.

Катя, хоч і не вірила в це, погодилася.

– Дівчина нехай залишається, а ти, Наталю, йди. Катя, значить, звати тебе? А мене Лідія звуть. Ну, розказуй, що турбує?

Катя розповіла, жінка мовчки вислухала.

– Дай мені руку свою, заплющи очі, я зараз спробую зрозуміти, що з тобою.

Катя простягла долоню та заплющила очі. Лідія двома руками взялася за долоню і швидко відсмикнула.

– Погано справа. Ану, згадуй, кому дорогу перейшла?

– Нікому.

– Сиди, зараз перевірю.

Лідія налила у склянку води з баночки, і трохи підтримала над головою Каті.

– Зрозуміло. Пороблено тобі. Хто зробив, я не можу сказати. Але допоможу виявити. Ось тобі папірець, там текст написаний. Читати тобі не треба. Носи на своєму тілі, сховай, щоб ніхто не знав.

Як людина, яка зробила це, торкнеться тебе, їй відразу стане зле. Не факт, що це людина з твого оточення, але хоч якась надія є, що виявиться негідник.

Найчастіше це люди, на кого не подумаєш. Поганих людей багато довкола нас.

І молитва ось тобі, вивчи та читай. І погане відступить. Іди додому і нікому не розказуй, про що ми говорили. Скажи, мовляв, нічого я не побачила, пройде саме.

Прийдеш до мене за 2 дні. Одна. Платити нічого не треба поки що. Зрозуміла?

Катя кивнула головою, та вийшла.

– Ну що, дочко, що Ліда сказала?

– Сказала, що нічого, саме пройде.

– Ну і добре, Ліда обманювати не буде. Увечері гості до нас прийдуть, якщо зможеш, допоможи мені на кухні.

За столом зібралася рідня Андрія. Жартували, їли, тільки Каті було невесело. Вона щосили трималася, не показувала вигляду, що їй зле.

– Катю, а що то за колечко у тебе на руці? Невже обрука, Андрій подарував?

– Так, Галю. Коли пропозицію робив, подарував.

– А можна глянути? Гарне..

Галя підійшла до Каті і простягла руку. Катя намагалася зняти обручку з пальця, але вона ніби застрягла, не хотіла зніматися.

– Давай допоможу..

Галя взялася за обручку і почала тягнути. Раптом їй стало зле.

– Ой що це зі мною.

Катя згадала слова Ліди. Невже це Галя винна? За що чому?

– Галю, давай вийдемо, розмова є.

Галя підозріло подивилася на Катю і кивнула головою. Вони вийшли надвір, сіли на лавочку.

– Галю, я все знаю. Не розумію, за що? Чим я тобі не догодила, адже ми мало знайомі. Чому ти мені поганого бажаєш?

– Дізналася, значить? А я тобі скажу, чому… Ми з Андрієм призначені один одному! Я змалку його люблю, зрозуміла? А тут ти намалювалася, краля міська. Андрій після навчання збирався сюди повернутися, і все в нас вийшло б, якби не ти.

Я ледве трималася, коли дізналася, що він із тобою приїде. І що він у тобі знайшов?

Коли я тобі зачіску робила, трохи волосся взяла. Віднесла одній жінці, і вона зробила все.

Катя з подивом її слухала. На що здатні люди.

– Але ж ви родичі, ви не можете бути разом.

– Ой ми далекі родичі, нічого страшного. Нісенітниці все це.

– Галю, я не винна, що Андрій мене покохав. І я не вірю, що ти бажаєш йому зла. Зрозумій, він не покохає тебе, і взагалі перестане спілкуватися, якщо дізнається, що ти зробила.

Галя розплакалася, як дитина.

– Я не перенесу це. Будь ласка, не кажи йому нічого, прошу. Нехай буде все, як є, хоча б спілкуватися з ним. Катю, будь ласка, вибач, я така не розумна, на що я сподівалася, незрозуміло.

Я завтра піду до жінки, нехай зніме все. Це вона мені нав’язала, каже суперницю приберемо таким чином.

– Не хвилюйся, я нікому не скажу. Тільки позбав мене, будь ласка, від цього всього.

Через 2 дні Катя прийшла до Ліди, як та й просила.

– Я знаю, хто це зробив. Вона покаялася, і обіцяла зняти все. Стан покращився, напевно, все вийшло.

– Відразу не пройде, май на увазі, якийсь час ще буде відчуватися. Давай перевірю.

Перевірка показала, що на Каті нічого немає. А ще Ліда побачила, що скоро Катя матиме сина, але їй не сказала, всьому свій час.

Галя зникла, і Катя її більше не бачила. Андрій сказав, що вона терміново поїхала кудись, нібито запропонували роботу.

Катя з Андрієм повернулися до міста. Незабаром зіграли весілля, і поїхали до весільної подорожі, де Катя зрозуміла, що вагітна.

Пройшло 5 років

-Катя, тут листа на твоє ім’я, від якоїсь Марії, тримай.

Катя відкрила листа і почала читати:

“Доброго дня, Катю. Це Галя, вибач, що не підписалася своїм ім’ям, не хочу, щоб Андрій знав. Я живу далеко, працюю. Життя у мене не складається, одні випробування. Нещодавно дізналася, що в мене важка недуга, мені залишилося недовго.

Думаю, це все через те, що я навела на тебе. Я не знала, що вона бумерангом повернеться мені. Своїм близьким я не хочу говорити правду, вони думають, що все добре. Будь ласка, не кажи їм нічого, хай живуть спокійно.

Пробач мені, люба Катю. Сподіваюся, у вас все добре з Андрієм. Не тримай образ, я насправді, нещасна людина.

Каті стало шкода Галю..Катя виконала прохання Галі, ніхто не дізнався, що вона занедужала.

Не роби зла — повернеться бумерангом.