Віра Іванівна в розквіті сил, до пенсії їй майже десять років, але вона надумала звільнятися з роботи і йти на “заслужений” відпочинок. Її дочка багато років живе в Америці і робить кожного місяця якийсь перевід, а тепер ще й син, мій чоловік, повинен це робити. Але питання: з чого? Ми самі ледь кінці з кінцями зводимо. Я порадила Петру так мамі і сказати, але він не може піти проти її волі. “Вона ж в сій час в них гроші вкладала. Тепер він має все повернути
Віра Іванівна в розквіті сил, до пенсії їй майже десять років, але вона надумала звільнятися з роботи і йти на “заслужений” відпочинок.
Її дочка багато років живе в Америці і робить кожного місяця якийсь перевід, а тепер ще й син, мій чоловік, повинен це робити. Але питання: з чого?
Ми самі ледь кінці з кінцями зводимо. Я порадила Петру так мамі і сказати, але він не може піти проти її волі. “Вона ж в сій час в них гроші вкладала. Тепер він має все повернути.
Віра Іванівна нас своєю заявочкою просто приголомшила. Вона каже, що своє відпрацювала, тепер і відпочити час. Але до пенсії їй майже десять років.
Але вона хитро все придумала. І працювати вона не буде і гроші в гаманці водитимуться.
Ми з чоловіком вже п’ятнадцять років в шлюбі. Виховуємо двох донечок. Живемо в своїй квартирі і працюємо обидвоє на державних роботах. Тому, самі розумієте, не шикуємо, але і не бідуємо. Як каже моя мама, головне, щоб здоров’я було, а решта наживне.
У Петра мого є ще рідна сестра, яка багато років живе з сім’єю в Америці. Виїхали вони по тій “зеленій” карті.
Не часто, але Марія приїжджає в Україну. Якось вони там з мамою домовилися, що вона кожного місяця переводить їй на карту якусь суму. Не знаю яку, мені це не цікаво.
Ну, прожити на ці гроші – не проживеш, а працювати вона вже не хоче. Ось Віра Іванівна і сказала Петру, щоб і той зі свого боку давав їй тисяч з чотири і вона не буде колотитися з тою роботою, а просто відпочиватиме.
– Я ж у вас в свій час гроші вкладала, ось тепер і ти маму виручай. Маруся он, як справно переводи робить.
Петро мені то сказав, а мене аж перетрусило. Ну зрівняла моя свекруха життя в Америці і в нас. Ну чим тільки думала. Та ми кожного місяця думаємо, чи помістимось в наші зарплати з гуртками, одягом, комунальними, а тут ще й свекруха хоче на голову сісти.
Я порадила Петру сказати як є. Вона ще досить молода, щоб сісти перед телевізором. Ось допрацює до пенсії, тоді нехай робить що хоче.
Але мій Петро не може таке сказати, бо мама образиться.
Що б ви порекомендували нам зробити? Бо Віра Іванівна каже, що доробляє декілька місяців і звільняється…