Не дарма в ірландців є прислів’я, що не варто хвалитися розміром свого гаманця, красою своєї дружини й смаком свого пива.

Я двічі в житті хвалився перед друзями своїми дівчиною.

І обидва рази результати були для мене дуже плачевними. Я не тільки втрачав подруг, але і друзів

Першого друга, який забрав дівчину, я знав з дитячого садка.

Дружба була – не розлий вода.

Завжди один одного виручали.

Я думав, що можна на людину покластися – не підведе.

Але він не те що підвів – а повів!

Повів мою першу любов.

Вдруге втратив друга, коли прийшов в гості до одруженого друга на Новий рік.

Свято виявилось дуже плідним – я втратив дівчину і друга.

А вже колишній друг ще й розлучився.

Мені здається, що я проклятий.

Що не дівчина – то якесь нещастя.

Все ніби нормально – а потім життя котиться під укіс.

Ну хоча б плюс є – всіх своїх друзів розгубив.

Більше ніхто не підведе.

Довіри до людей – нуль.

Життя показало, що зрадити може кожен.

Питання лише в тому, коли це станеться.

КІНЕЦЬ.