Будучи ще молодим двадцятирічним хлопцем я закохався в одну дівчину, красиву балерину-початківцю.

Я розумів, що мені тут нічого не світить, але причини я бачив інші, ніж ті, які виявились насправді.

Я довго добивався тієї дівчини і в результаті досяг.

Наші відносини розвивалися бурхливо і красиво, ось тільки я не хотів бачити, що у відносини, по суті, вкладаюся я один, дівчина, як це у жіночої частини заведено, говорити «дозволяла себе кохати».

Я багато чого їй пробачав, багато на що заплющував очі і відмовлявся бачити вперті факти.

Але скільки мотузці не витися, а кінець буде.

Якось ми посварилися, і вона не прийшла ночувати, потім вона навіть не приховувала зраду, про все сказала в обличчя, мотивуючи все тим, що, мовляв, помстилася мені за погану поведінку. Зрозуміло, що цього я стерпіти вже не міг.

Ми розійшлись. Кумедно, але життя моєї колишньої круто змінилося.

Коли ми зустрічалися, вона була ученицею балетної школи, випускницею, якщо точним.

Через 15 років я дізнався від спільних знайомих, що моя колишня дівчина змінила профіль і замість балету пішла на стриптиз (для особливо багатих клієнтів надавала додаткові «особливі» послуги), наробила татуювань, посварилася майже з усією ріднею та всіма друзями. стала типовою сучасною жінкою.

Натура, від неї не втече.

КІНЕЦЬ.