Так вийшло, що торік здійснилася наша з чоловіком найбільша мрія – ми переїхали у свою нещодавно куплену трикімнатну квартиру. На яку збирали з самого першого дня нашого сімейного життя. У нас одна дитина, але я вважаю, що сімейні негаразди бувають через рутину і брак особистого простору.

Так, я в цьому впевнена на 100 %. Іноді мені хочеться побути одній, посидіти біля телевізора. А що, ми з чоловіком двоє працюємо. Він може захотіти подивитися свій фільм, а я в цей час буду займати себе серіалом. Та й синові вже 14 років. Йому теж потрібен свій куток, то чому б і ні?

Не приховую, купівля нерухомості далася нам нелегко. Основну суму ми заробили своєю працею, але довелося ще брати невеликий кредит у банку і по дрібницях позичати у друзів і родичів, але тим не менш ми ж не злодії. У планах віддати всі борги, щоб не відчувати себе нікому зобов’язаними.

Хочеш не хочеш, а для цього потрібно економити на багатьох речах, зокрема й на їжі. У сенсі не купувати дорогі продукти, нехай навіть і на свята. У зв’язку з цим Новий рік я вирішила відзначати скромно, а мій чоловік мене підтримав. Однак його моя сестра прямо перед Новим роком набилася у гості.

Подивитися на нову квартиру, посидіти з братом, тихенько відсвяткувати. Ну, це вона так нам сказала, і довелося з нею погоджуватися – її сім’я теж допомогла нам фінансово, і я прекрасно це знала. З іншого боку, я заздалегідь сказала, що їжі буде небагато, і нехай хоча б частину меню вона принесе з собою.

Ніяких подарунків, просто посидимо як родичі. З її боку не було жодних заперечень, тож я сподівалася, що свято буде хоч і без надмірностей, зате з душею і надією на краще, але тут-то я і дізналася, чому без настрою краще не затівати свята. Знаєте, сестра чоловіка мене не обдурила.

Увечері вона завітала з усіма закусками, про які ми з нею домовлялися раніше, але прийшла вона не одна. Взяла із собою ще й чоловіка, двох дітей, навіть собаку не забула притягти. Але велика квартира – це одне, а нестача продуктів на таку ораву – зовсім інша розмова.

Я навіть хотіла плюнути і сама піти пройтися до найближчого супермаркету, докупити чогось їстівного. Але куди! Гості дорогі з веселими посмішками мені це відразу заборонили і просили не хвилюватися: вони перед виходом поїли, тож тепер мені залишилося їх тільки розважати.

Далі почався справжній кошмар. Собака з незвички почав гавкати і прогавкав аж до самого ранку, ми ніяк не змогли змусити його замовкнути. Ні мій син, ні діти сестри чоловіка не хотіли спати до 3 години ночі. Бігали, кричали. Склалося таке враження, що їхня дружба ґрунтувалася на тому, щоб швидше довести мене.

А ось сестра мого чоловіка “працювали” над іншим “проєктом”: методично знищували все, що я змогла виставити на святковий стіл. Ще не було опівночі, як у нас з їжі залишилися якісь крихти, а все, магазини в цей час, звісно ж, вже не працювали. Без варіантів.

Робити було нічого, і я послала чоловіка в підвал, за консерваціями. Я люблю робити влітку якісь закрутки з помідорів, огірків, перців, але це ж усе не те, тож я ще й на балкон вийшла, набрати картоплі. Хоч пюре якесь приготувати, якщо вже інших варіантів немає.

Але сестра чоловіка, яка постійно крутилася біля мене, наче нюхом відчула, що я хотіла приховати до кращих днів. На тому ж балконі висіло в’ялене м’ясо, кілька банок тушонки і велика баклажка вина. У мене на це все були інші плани… Загалом, вона до цього теж добралася

Нарешті наситившись, вирушили до дітей, щоб укласти їх спати. Я ж не планувала, що до нас нагряне такий натовп народу. Тому треба було щось думати і швидко. Чоловік тільки сміявся і пропонував мені не хвилюватися. Мовляв, діти нехай ляжуть в одній кімнаті, його сестра з чоловіком – в іншій.

Ми вже якось в третій поспимо. Дорослий мужик, а ніби за гуртожитком скучив. Однак так воно й вийшло. І, зовсім знесилена від стресу і метань по квартирі, я нарешті заснула. На годиннику було близько 5-ї ранку. Чому зазвичай після свят прокидаються з хворою головою? Через похмілля.

У моєму ж випадку я прокинулася пожуваною через те, що клята собака знову почала гавкати, і це розбудило весь будинок. Спробувавши піднятися і щось зробити, я швидко зрозуміла, що це взагалі не варіант. Тож мені залишалося тільки одне: накритися з головою ковдрою і набиратися сил.

Думаєте, мені дали це зробити? Сестра чоловіка, як ні в чому не бувало, відчинила двері до моєї кімнати і попросила розповісти їй, де в нас можна знайти щось на сніданок для дітей. І взагалі, дивно: уже пів на восьму ранку, а я ще дрімаю, як же так?

Крізь сон я не пам’ятаю, чи просто я відповіла, що вся їжа знаходиться в магазині за рогом, або ж моя відповідь була підкріплена різного роду нецензурними виразами. Добре, що ще не запитала в мене, чому без настрою! Інакше б точно зірвалася. Де був чоловік у той момент, я не знаю.

Напевно, він пив ранкову каву. Цьому ритуалу взагалі нічого не може перешкодити. Як би там не було, коли я прокинулася, у моїй квартирі вже не було собак, чужих дітей і ненажерливих дорослих. Був тільки чоловік, який поглядав на мене з докором, і мій заспаний син.

На столі було кілька коробок піци, роли й усяка дурня з доставки. Ще наполовину порожня пляшка алкоголю. Зрозуміло, гості “трохи” затрималися, але найсмішніше – це те, що тепер сестра чоловіка зі мною не говорить. До брата в неї питань немає, він же не така “черства людина”, як я.

Виявилося, я та ще хамка. Виходить, у новому році я виявилася абсолютно негостинною людиною і винна в тому, що не ціную людей, які мені допомагають. І взагалі, непогано б уже віддати боржок за квартиру. Уявляєте? Ось такі бувають свята, з наслідками.

Тож в мене Новий рік тепер асоціюється не з ялинкою і новим щастям, але з негативом і дуже нахабними людьми. Краще б книжку в тиші почитала, було б набагато веселіше. Ось чому без настрою краще нічого й не починати!

КІНЕЦЬ.