Я була готова все почути, бо йшло в них з Антоном до розлучення. Але Софія таки знайшла чим мене здивувати. В них четверо дітей. Я все життя просила дочку думати про кар’єру, але та мені ніби на зло, все в материнство себе заганяла. Я тих дітей допомагала няньчити, а куди маю дітися. А днями Софія каже до мене: “Краще сядь, щоб не впала”. Я ж думала, таки розлучаються, але ні – гірше!

І чим моя донька тільки думала, та що там казати, і продовжує думати…

Софія рано вийшла заміж за Антона. В дев’ятнадцять привела на світ першу дитинку.

Чесно кажучи, я була не дуже рада таким обставинам, але прийшлося змиритися. На мою думку донька мала будувати кар’єру і розвиватися, тим більше в неї ж був хороший страт у вигляді однокімнатної квартири, яку ми з татом їй віддали.

Потім, коли вже онучка Аня виросла я думала донька вже піде на роботу, та де там. Народилася в неї ще одна дитина, синочок Сашко.

Я звісно знову не дуже зраділа, але змирилася. А там після онука пішли двійнята Дмитро і Вероніка, які і зовсім не залишили в мене надії, що донька збудує кар’єру.

Ось так і сталося, що моя донька в двадцять сім років вже має четверо дітей, і ні одного дня не працювала. Софія часто приїжджала до мене, і я допомагала їй з дітьми.

Бувало, що на літо онуки залишалися в мене на тиждень або і більше. Я вже й залишила ті думки про кар’єру доньки, а просто насолоджувалася проведеним часом з онуками.

Майже завжди Софія коли приїжджала, то жалілася, як зіпсувалися її стосунки з чоловіком. Донька розказувала, що той багато часу проводити на роботі, в дома і з дітьми зовсім не допомагає і частенько замість того, щоб погратися з малими, просто йде до друзів.

Чомусь Антон думає, що вдома то взагалі не робота, а просто жіночий обов’язок, тому і не спішить допомоги доньці. Я не раз від Софії чула, що та хоче розлучитися тож така новина б не стала для мене несподіванкою.

Але ця новина мені таки вибила землю з-під ніг. Приходить недавно до мене Софія і попри те, що дуже жалілася на свого чоловіка і неодноразово говорила про розлучення сповіщає мене, що я знову стану бабусею.

Для мене це дійсно було потрясіння, я стільки всього поганого чула про Антона, що і подумати не могла, що вони наважаться на п’яту дитину.

Невже дитина може врятувати їх шлюб? Наскільки я знаю, то ні, тільки чим моя Софія думає, я не знаю. Ой, навіть боюсь подумати, що буде вона бідна робити одна з тими дітьми на руках. Я сильно їй зі своєї пенсії не допоможу.

Джерело