Я людина неконфліктна і між з’ясуванням стосунків або тихим компромісом завжди виберу друге. Свекруха часто позитивно відгукувалася про те, що в неї “тиха невістка”, але мені насправді просто не хотілося з нею сперечатися і псувати стосунки. Тим паче, живемо ми втрьох, а це мати мого чоловіка.

З коханим ми познайомилися ще в школі, коли ми з мамою переїхали в інше місто. Це було так давно, але я все одно пам’ятаю наше юнацтво в найдрібніших подробицях – перше кохання, перші стосунки, валентинки на 14 лютого і мій перший букет квітів.

Потім ми з ним розійшлися через якусь підліткову дурість, а вдруге зустрілися вже в магістратурі. Закрутилося і я й не помітила, як пролетіло ще кілька років нашого спільного шляху. Я точно знаю, що він – це моя доля, ми часто про це жартуємо.

За ці роки ми і сходилися, і розходилися, але справи планомірно йшли до весілля. Попри те, що спочатку у нас були розбіжності, я ні краплі не сумнівалася у своєму виборі. Чоловік хоч і з характером, але гідна людина. З ранніх років працював в автомайстерні, половину грошей віддавав родині.

Він мріяв про власний бізнес і таки побудував його практично з нуля. Тепер у нього свій магазин автозапчастин. Коли я виходила за нього заміж, він уже був шанованим майстром, але тоді ще “працював на дядю”. Утім, це не завадило йому на зароблені гроші відбудувати будинок.

Крім того, він відклав гроші на наше весілля. Від моїх вкладень він відмовився, оскільки на зарплату вчителя молодших класів я мало що могла собі дозволити. І жила я з батьками років до 26. Весілля було скромне, але красиве. Друзі та родичі, на мені білосніжна сукня – пишна, як морська піна.

Щастю нашому не було меж. І свекруха спочатку прийняла мене дуже радо, хоча бачилися ми всього кілька разів на свята, а після весілля ми втрьох – я, коханий і мама – стали жити разом. Вся привітність якось розчинилася. Тепер я розумію, що всі ці посмішки і радість були удаваними.

У свекрухи, яка скоро виходить на пенсію, зараз не життя, а казка: живе з сином у гарному й великому будинку, має сад, кота й повно місця для її спіритичних сеансів, якими вона захоплюється. Тільки я не вписуюся в картину її ідеального життя.

То порошок не з тим запахом куплю, то їжу пересолю або недосолю, то борщ у мене рідкий, то густий. Кілька разів вона навіть спробувала критикувати мій одяг, але мій чоловік вчасно її зупинив і вона одразу якось заспокоїлася. Щоправда, вистачило її ненадовго.

Через кілька днів вона знову продовжила мене клювати за кожну дрібницю. Я вже скаржилася коханому, але він каже, що це вона ще до мене не звикла, я для неї трохи чужа. Як же! Чотири роки вже минуло, навіть я вже звикла. Про захоплення свекрухи я взагалі мовчу.

Варто комусь із нас трохи прихворіти, одразу починається викочування яйцями. У хаті повно дивних речей: якихось каменів, пахощів і талісманів, які вона розпихала по всіх кутках. Її улюблена історія, яку вона розповідає за кожної слушної нагоди, про те, як вона свого сина з того світу витягла.

Нібито хтось наклав на нього сильний пристріт, коли він був маленьким. Відтоді вона й захоплюється подібним. Я намагалася не звертати на це уваги. Хіба мало, які можуть бути хобі в людини. Мені, наприклад, подобається плести з бісеру і в’язати довгими зимовими вечорами.

Мій чоловік теж відмахувався від маминих дивацтв. По-перше, він до них давно звик. По-друге, він у них просто не вірить, як і я, але останній раз його мама явно перейшла межу. Кілька днів тому я помітила, що на кухонному столі лежить нова книжка такого.

Відтоді свекруха тільки про автора й базікала. Нібито це відомий езотеричний практик, який почерпнув досвід в індійських ченців. Найбільше її цікавили астральні подорожі під час сну. Їй було цікаво, як наснитися людині уві сні. Скоро в нас з’явилося більше літератури такого характеру.

Прокидаюся я одного разу від того, що наді мною стоїть свекруха і шепоче моє ім’я. Я як закричу – чоловік аж підстрибнув, миттю на ноги піднявся. Подумав, що в будинок злодій пробрався, він навіть чимось замахнувся, а потім зрозумів, що це мама його. Тоді стало очевидно, що це остання крапля.

Що нарешті моїм мукам кінець, і коханий усе ж таки поставить матір на місце, але ні. Наступного дня він був тим, хто матір захищав. Виявляється, у цій нещасній книжечці одним зі способів, як наснитися людині уві сні, було таке шепотіти її ім’я на вухо під глибокого сну.

Здавалося б, безневинна нісенітниця, але мене лякає інше. Що їй могло знадобитися в моїй голові?! Цього разу я вирішила показати характер, зібрала валізу і поїхала до батьків, поки чоловік був на роботі. Було просто нестерпно спостерігати, як він свою маму вигороджує.

Попри все моє кохання до нього, всі роки разом, йому було абсолютно наплювати, що мати опускається до якихось там експериментів наді мною, а для нього все дурня, для нього це просто дурне хобі. Минуло вже кілька днів. І мені дуже прикро через те, що чоловік мені не пише і не дзвонить.

Якби відчував за собою якусь провину, точно б уже подзвонив. Виходить, що йому все одно? А я не хочу писати йому першою, бо це виглядатиме нерозумно: сама поїхала – сама написала.

Що, якщо він зовсім не напише? Я, коли їхала, зовсім не подумала про те, що він між мною і мамою може обрати її. Дзвонити страшно, чекати теж. От і не знаю, повертатися додому з повною поразкою чи ще почекати.

КІНЕЦЬ.