Анна Дмитрівна ще жіночка в силі, тому окрім пенсії може ще працювати, до того ж, ми їй запропонували роботу хорошу неподалік її будинку, але свекруха каже, що давно чекала того заслуженого відпочинку і ні дня працювати більше не буде. Але є один нюанс – пенсії на всі “хотілки” не вистачає. Ось вона й додумалася до того, щоб ми до неї переїхали жити, а свою двокімнатну квартиру в оренду здавали

Анна Дмитрівна ще жіночка в силі, тому окрім пенсії може ще працювати, до того ж, ми їй запропонували роботу хорошу неподалік її будинку, але свекруха каже, що давно чекала того заслуженого відпочинку і ні дня працювати більше не буде.

Але є один нюанс – пенсії на всі “хотілки” не вистачає. Ось вона й додумалася до того, щоб ми до неї переїхали жити, а свою двокімнатну квартиру в оренду здавали.

– Всі від цього лише виграють! Хіба ні?

Ми з чоловіком і двома дітьми живемо в двокімнатній квартирі, яку мені подарували мої батьки, ще коли я була студенткою.

Квартира в хорошому районі, нам все підходить і міняти ми нічого не збираємось.

Старший син ходить в школу неподалік, молодшій донечці ще рочку немає. Вадим поки працює на нас один, але як тільки Соломійці виповниться три рочки я також чкурну на улюблену роботу в поліклініку.

Свекруха ж скільки її пам’ятаю, мріяла про заслужений відпочинок. Роботу вона не любила, але стаж потрібен. І ось настав той час, що вона отримала першу пенсію, але цифра нарахувань її не порадувала.

Замість того, щоб влаштуватися кудись на роботу (ми самі їй знайшли підробіток), вона придумала інший вихід.

– Ви всі переїдете в мою квартиру, а свою будете здавати в оренду. За неї можете кожного місяця отримувати десь тисяч п’ятнадцять, я вже дізнавалася про це. Разом будемо жити, разом за комуналку платити, а ще я свою більшу кімнату вам віддам, і з онуком домашнє буду робити. Ну хіба ж не красота?

Я відразу ж сказала Вадиму, що на це не піду. Я не збираюся за свій кошт вирішувати проблеми свекрухи. Вона ще не така літня, щоб дома сидіти і на пенсію чекати.

Але якщо я відразу сказала, що не збираюся жити зі свекрухою під одним дахом, то мій чоловік метається між тим, щоб і мамі було добре і жінка щаслива.

Свекруха наговорює йому, що це гарний вихід ще й заробити на власній квартирі, бо він бідненький, один на всіх працює, а так буде ще й від мене певний внесок у сімейний бюджет.

Ну було б смішно, якби не так сумно.

Якщо Вадим сильно хоче з мамою жити, я його не тримаю, але ні я ні діти, там жити не будуть.

Анна Дмитрівна таки ще плекає надії що я на її пропозицію погоджуюсь. Та, нехай собі думає, що хоче…

Джерело