В моєму житті склалася така непроста ситуація, що і ворогу не побажаєш такого, чесне слово. Я завжди була впевнена, що знаю, що і як робити, але тут навіть я розгубилася.

Ми з чоловіком живемо в селі. Одружені ми вже 13 років. У нас двоє дітей: син, 12 років і донька, 6 років. Нам з Данилом по 40 років. Ми – колишні однокласники, почуття між нами виникли ще в школі. Кілька років ми зустрічалися, а потім вирішили одружитися.

Після весілля ми почали жити у мене. Мій будинок знаходиться на краю села, поряд з нами є ще один будинок, там жила одинока вдова Оксана. Жінка вона хороша, але вона завжди трималася осторонь людей. Оксана старша від мене на кілька років, але про її красу легенди в селі ходили. У них з чоловіком дітей не було, тому коли чоловіка не стало, вона жила одна.

З Оксаною ми друзями не були, але намагалися підтримувати сусідські стосунки. Часто мій чоловік забігав до неї, щоб допомогти, бо в селі багато чоловічої роботи. Я, в принципі, не мала нічого проти.

А потім село облетіла новина – у Оксани народилася дитина. Всіх цікавило одне питання – хто батько цієї дитини, але спитати у самої Оксани ніхто не наважувався. Мій чоловік і далі забігав до неї, то дров нарубати, то огорожу полагодити, то картоплю викопати.

Якось мені потрібно було поїхати в місто, купити синові до школи все необхідне. Весь день мене не було, а коли я повернулася, чоловіка вдома не було. Я відразу припустила, що можливо він у сусідки. Коли я зайшла в хату Оксани, зрозуміла, що не помилилася – Данило і справді був у неї, але вони мене не чекали.

Я побачила те, чого воліла б ніколи не бачити. Я вибігла з хати Оксани і побігла до річки. Тільки зараз я зрозуміла, на кого схожа донька Оксани, і як я раніше не помічала того, що дівчинка – точна копія мого чоловіка. Я не можу зараз описати, що творилося в моїй душі. І як тепер жити, я не знала. Образливо було і те, що чоловік проміняв мене на жінку, на 10 років старшу за мене, нехай і красиву.

В одну мить все моє життя перевернулося з ніг на голову, і як жити далі, я не знала. Я не могла повірити, що мій чоловік міг так вчинити. Я навіть ніколи ні про що не здогадувалася.

В той вечір я повернулася додому пізно. Данило чекав мене на подвір’ї, діти вже спали. Чоловік попросив вислухати його спокійно, без емоцій. Зібравшись з останніх сил, я присіла на лавочку біля хати. Данило сказав, що не планував мені зраджувати, але так сталося. Зв’язок їхній триває вже кілька років. Від мене йти він не збирався, та й Оксана його ніколи про це не просила.

А дитину вона народила для себе, навіть не просила чоловіка визнати батьківство…

Я уважно слухала чоловіка і не знала, яке рішення я маю прийняти. Пройшло вже кілька днів, а я і досі не знаю, що мені робити далі. Ситуація дуже неоднозначна – по сусідству, поряд з моїми дітьми, живе їхня рідна сестра по батькові. Що з цим робити? Як мені жити далі?

Джерело