Коли моя донечка розпакувала подарунок від моєї подруги – я отетеріла. Злата моя – ну дитина зраділа, бо це ж її улюблені іграшки, якими вона гралася у своєї подруги Даринки. Але мене вчинок Юлі ну дуже здивував, тому я все-таки попросила у подруги пояснення.

Розповім вам цю дивну історію і хочу почути думку збоку. Бо те, що сталося минулої суботи мене неабияк здивувало.

Чотири роки тому ми з чоловіком і переїхали в свою нову квартиру у новому будинку. Гарний район, хороша інфраструктура для проживання з дитиною, яка у нас тоді щойно народилася.

Чоловік мій багато працював, а я сиділа в декреті, тож швидко знайшла собі нових знайомих – таких мами матусь з дитячими візочками, з якими ми постійно перетиналися і зустрічалися на майданчиках і в сквері.

З однією дівчиною ми дуже здружилися. Її звуть Юля і у неї теж донечка, на півтора місяці менша за мою Злату.

Малеча наша здружилися між собою, вони буквально ростуть разом. Юля з Даринкою часто заходять до нас, ми до них.

Іноді ми з подругою виручаємо одна одну: Юля може залишити Даринку у нас на якийсь час, а я так само можу час від часу закинути до них Злату. Дівчатка добре граються разом, майже без дитячих суперечок.

Зазвичай ми на день народження Злати їздили або в Карпати, або до когось із наших батьків. Але цього року вирішили відсвяткувати дома.

Я продумала два окремі столи – для дорослих з закусками і ігристим, і для малечі зі смаколиками і солодощами. На дві години замовила дитячого аніматора, щоб дорослі могли теж поспілкуватися спокійно.

Свято вдалося, всі були задоволені, розходились з гарним настроєм. Я була рада особливо, бо чоловік зараз по роботі далеко і все організувала я сама.

Наші батьки приїхати не змогли, тому були тільки хресні Злати і дав мої подруги з дітьми. Звичайно, і Юля з Даринкою.

Так ось. Коли гості розійшлися і я все прибрала, ми зі Златою почали відкривати подарунки. І подарунок від Юлі мене дуже неприємно здивував.

Справа в тому, що, як я вже казала, ми багато разів були у Юлі вдома. І серед іграшок Даринки моя Злата майже завжди обирала для гри трохи вже поламану машину з лялькою Барбі і ще Злата любить Даринчиного мʼякого троля.

Саме ці іграшки і були запаковані в подарункові від Юлі і Даринки. Коли моя донечка розпакувала подарунок від моєї подруги – я отетеріла.

Злата моя – ну дитина зраділа, бо це ж її улюблені іграшки, якими вона гралася у своєї подруги Даринки.

Тобто я випала в осад. Злата зраділа. Але їй чотири роки, що від неї ще очікувати.

Але мене вчинок Юлі ну дуже здивував. А я два дні ходила і міркувала, що ж робити. І все-таки попросила у подруги пояснення.

– А нашо було витрачатися, якщо я знала, як догодити твоїй дитині? – відповіла мені Юля.

Я чесно навіть не знала що їй сказати у відповідь. Про що це говорить? Чи варто через це псувати дружбу з Юлею чи заплющити очі?

І ще я тепер не знаю, як вчинити на день народження Даринку у квітні? Так само, як зробила Юля? Адже серед іграшок Злати теж є такі, що подобаються Даринці.

Чи не уподоблятися до дивного вчинку подруги і подарувати її дитині нормальний новий подарунок?

Як би ви зробили на моєму місці? Я вам буду дуже вдячна за думки і поради.

Джерело