У 57 я вперше ступила на незвичну мені територію – світ роботи. До цього моє життя було присвячене турботі про сім’ю та будинок.

Коли я прийшла на свою першу співбесіду, то була сповнена сумнівів і хвилювань. “Як ви думаєте, чому ви підходите для цієї роботи?”

– Запитав менеджер, дивлячись на моє резюме, де не було жодного рядка про професійний досвід. Я відповіла:

”Я знаю, що на папері у мене немає досвіду, але я все життя керувала будинком, виховувала дітей та вирішувала безліч проблем. Я впевнена, що можу бути корисною тут.”

Мій початок був непростим. Я навчалася всьому з нуля, а молоді колеги часом дивилися на мене з подивом.

Але з часом я порозумілася з ними, і вони стали мені допомагати. Якось одна з моїх молодих колег навіть сказала: “Ви знаєте, я захоплююсь вами.

Не кожен зважиться на такий крок у вашому віці.”

З кожним днем я все більше дивувалася, як деякі жінки примудряються працювати, виховувати дітей та вести домашнє господарство.

У розмові з однією з них, моєю колегою Ганною, я запитала: “Як тобі вдається поєднувати все це?”

Ганна посміхнулася і відповіла: “Це не просто, але я намагаюся правильно організувати свій час та пріоритети. Та й підтримка сім’ї має велике значення.”

Її слова змусили мене задуматися про важливість балансу в житті та про те, наскільки важливо цінувати кожен момент.

Тепер, працюючи, я не лише навчаюсь новому, а й навчаю своїх колег цінувати життєвий досвід, який не завжди можна виміряти роками на робочому місці.

КІНЕЦЬ.