Якось я поверталася додому з магазину, коли мене зупинила циrанка і сказала, що якщо ми хочемо мати дітей, то їх треба всиновити.

Той день, коли я зустріла дивну жінку на вулиці, повністю змінив нашу сім’ю назавжди.
Коли я поверталася з магазину, до мене підійшла циганка та заговорила про дітей. Ми з чоловіком довгі роки намагалися завести дитину, тому її слова змусили мене завмерти.
“Якщо ви хочете мати стільки дітей, скільки хочете, то треба їх усиновити,” – сказала вона, простягаючи мені записку з адресою дитячого будинку та ім’ям хлопчика – Олега. Я була вражена.
Вдома я розповіла все чоловікові.
Він уважно вислухав і сказав, що, можливо, це якийсь знак. «Давай спробуємо,» – сказав він. — «Можливо, це наш шанс.» За кілька місяців ми оформили усиновлення.
Маленький Олег став частиною нашої родини, і, на мій подив, невдовзі після цього я виявила, що вагітна. Життя наповнилося новим змістом.
Однак я все ще не могла позбутися думки про ту жінку. Я почала її шукати, щоб зрозуміти, як вона могла знати стільки деталей про наше життя.
Після довгих пошуків знайшла її. Виявилося, що вона — біологічна мати Олега, яка змушена відмовитися від сина через труднощі в житті.
«Я знала, що ви намагаєтесь завести дитину. Я бачила вас у дитячому будинку, ви здалися мені такими дбайливими.
Я просто хотіла, щоб мій син виріс у добрій сім’ї», — зізналася вона зі сльозами на очах.
Ми були вражені. Разом з чоловіком ми вирішили зробити все можливе, щоб допомогти їй возз’єднатися з Олегом.
Ми стали для хлопчика хрещеними батьками, а його мати змогла знову дбати про нього завдяки нашій підтримці.
Тепер, бачачи, як наші діти граються разом, я усвідомлюю, як незвичайні обставини привели нас до створення чогось дійсно особливого — справжньої сім’ї, де кохання не знає меж.
КІНЕЦЬ.