Невістці своїй я сказала: “Дитинко, якщо тобі щось не сподобається з того, що я приготувала – не їж, і скажи мені про це”. Моя невістка ще довго не вірила, що я не прикидаюся, а справді дуже доброзичливо налаштована щодо неї. Я бачила, як вона насторожено до мене ставиться, і розуміла, що її треба підтримати, адже вона також чиясь дитина

– Свекрухи так не поводяться. Ви щось задумали? – запитала мене якось невістка. Це вона так відреагувала на те, що я її попросила, якщо їй щось не подобається, то нехай каже про це відразу, не мовчить.
Моя невістка ще довго не вірила, що я не прикидаюся, а справді дуже доброзичливо налаштована щодо неї. Я бачила, як вона насторожено до мене ставиться, і розуміла, що її треба підтримати, адже вона також чиясь дитина.
Син у мене одружився кілька місяців тому. Свого житла у нього поки-що немає, і він запитав, чи ми з чоловіком будемо не проти, якщо вони якийсь час поживуть у нас.
Я не мала нічого проти, бо у нас син один і трикімнатна квартира, то ж я з радістю погодилася. В побуті я доволі вимоглива, мені важливо, щоб все стояло на місці, щоб всюди було чисто, і так далі.
Але водночас я розуміла, що невістці перший час в чужому домі і так буде некомфортно, і що помилки з її сторони неминучі, бо звідки ж їй знати, де моє улюблене місце для цукернички. Та сама історія і з приготуванням їжі – не можливо, щоб наші смаки повністю сходилися.
Я їй тоді сказала: “Дитинко, якщо тобі щось не сподобається з того, що я приготувала – не їж, і скажи мені про це. А ми разом щось придумаємо”.
Також я собі ніколи не дозволяю без стуку заходити в їхню кімнату і не перевіряю її на чистоту і порядок – це їхня територія – нехай там собі роблять що хочуть. Але невістка моя, як і я, любить чистоту, і підтримує її, що мені дуже подобається.
Якось мене невістка запитала, чи можна, щоб до неї в гості сестра заходила? Я видивилася на неї, і кажу – що за запитання? Це твій дім, тепер ти тут живеш, і можеш запрошувати кого завгодно.
Невістка вирішила, що я щось задумала проти неї, бо зазвичай свекрухи так не поводяться. Вона знає це з досвіду своїх подруг, які її вже добряче налякали своїми історіями про недобрих свекрух.
– Тоді вважай, що я вирішила бути особливою свекрухою, – сміюся до невістки.
– Чого б це? – перелякано питає вона.
– А тому, що і в мене колись була свекруха. І я собі ще тоді пообіцяла, що ніколи не стану схожою на неї, навіть собі десь це записала, щоб не забути.