Я помічала, що свекруха в нашому будинkу почувається не так вже й комфортно, як хотілося б. І тут у мене в голові з’явилася одна ідея.

Сестра мого чоловіка дуже підло обійшлася зі своєю рідною матір’ю.
Вона вмовила маму nродати будинок, щоб нібито додати грошей і куnити більший будинок, але насправді вона поїхала зі своїм сином і грошима за кордон, а ма ти її залишилася на вулиці.
Її вчинок досі не вкладається у моїй свідомості.
Зрозуміло, що ми з чоловіком не могли все так залишити, забрали свекруху до себе.
Свекруха жила з нами рік, весь цей час вона почувала себе не в своїй тарілці. Вона вважала, що заважає нам жити своєю присутністю, намагалася зайвий раз не виходити з кімнати.
І хоча ми намагалися її переконати, що вона нам ніякого дискомфорту не завдає, свекруха все одно залишалася за своєї думки.
Мені було Ніну Петрівну шкода, тому я запропонувала чоловікові куnити для неї невеликий будиночок у селі, щоб вона жила окремо та почувала себе господинею у своєму будинку.
Чоловік мою ідею підтримав.
Деякі накопичення у нас були, тому ми могли це організувати.
Ви бачили б, як зрад іла Ніна Петр івна, коли ми їй передали ключі від будинку.
У неї в очах стояли сльози.
Тепер влітку ми часто приїжджаємо до неї відпочивати, онуків також відправляємо.
Ніна Петрівна завжди нас радісно зустрічає.
КІНЕЦЬ.