Я хвилювався, щоб мамі через ці борги не відібрали квартиру, ось і запропонував переписати її на мене.

Я не бачив в цьому нічого поганого, до того ж, колись квартира все рівно перейде мені по спадщині. Спершу мама погодилася, але одного разу зателефонувала з претензіями.

З того все й почалося. Щоб часом не залишитись на вулиці моя мама вирішила переписати свою квартиру зовсім “лівому” чоловіку. Я в подиві, бо чого-чого, а такого від мами не очікував.

Сім’ї сперечаються за майно поколіннями, ми чуємо про це весь час. Але почути чи прочитати про це, і пережити – це інше. Я в поганих стосунках з мамою і це неприємно.

Мама виховувала мене одна. Тато покинув нас, коли я був зовсім маленьким, і востаннє я бачив його, коли пішов до школи. Відтоді його слід пропав.

Я думаю, що його від’їзд і подальші фінансові проблеми сильно зачепили мою маму. Протягом багатьох років вона поводилася так, ніби завтра не буде, і у неї склалися такі ж відносини з грошима.

Перший кредит, який я пам’ятаю, мама взяла, коли я був у дев’ятому класі. Мабуть, вона брала і раніше кредити, тому що ніколи не знала, як поводитися з грошима, але це була перша велика сума. Того вечора вона приготувала нам королівський обід, і ми святкували, хоча приводу ніякого не було.

З мамою ніколи не було легко. Я з дитинства знав, наскільки це була складна особистість. У мене давно була моя теорія, що вона не до кінця здорова жінка, але оскільки вона заперечує, що поводиться незвично, я не можу підтвердити свою думку.

Згодом один кредит почав тягнути інший. Були часи, коли вона навіть не мала роботи і жила на гроші, які я не знав, звідки вони взялися.

Але оскільки ми жили в квартирі її батьків, яких не стало, ще до моєї появи на світ, я вважав, що мені не варто хвилюватися.

Коли я закінчив навчання і вирішив почати жити самостійно, у мами щось пішло не так. До того часу вона справлялася зі своєю ситуацією, але після мого від’їзду вона часто ставала “бідною”.

“Ромчику, я цього місяця майже не працювала. Я була на лікарняному, і мені потрібно кілька тисяч на харчування. Щоб вистачило, поки я не отримаю зарплату”, – говорила вона в телефон. Мама мені телефонувала з таким запитом десь раз на тиждень, але я розумів, що в мами нікого окрім мене немає, тому, хто їй допоможе…

Потім були моменти, коли я починав хвилюватися за неї. Коли вона подзвонила мені, що їй потрібно позичити гроші, бо вона позичила певну суму в небанківській установі під величезні відсотки, і вона не може з цим впоратися. І що боїться, що в неї заберуть квартиру. Тоді у мене з’явилася ідея, яка відверто не дала мені результату.

Я сказав мамі, що перепишу квартиру на себе, щоб вона не хвилювалася, що її хтось у неї забере, я допоможу їй розрахуватися з боргами, і вона буде спокійна, що їй буде де жити.

Спочатку вона погодилася, тому я почав готувати документи. Але я не знав, що в той час вона почала зустрічатися з якимось чоловіком, якому все довіряла.

Після кількох тижнів спілкування з адвокатами вона подзвонила мені дуже засмучена.

– Як ти смієш робити таке? Я думала, що можу тобі довіряти, а ти збираєшся в мене забрати останнє, що в мене залишилося! – вигукувала вона, ніби не своїм голосом. Я намагався їй все пояснити, але мама була не в собі і не вірила жодному моєму слову.

Я намагаюся відновити наші стосунки з мамою, але це нелегко. А ще я дізнався, що квартиру, яку мама не хотіла передавати мені, хоча це була моя спадщина, вона передала своєму новому чоловіку, якого я навіть не знаю.

Я не можу повірити, що вона думала, що я намагався її використати, і в той час вона настільки довіряла тому Степану, з яким була знайома кілька тижнів, що переписала квартиру на нього.

Дивина та й годі… Як мені бути в цій ситуації?

Джерело