Моя сестра Лариса зараз переживає не найкращі часи, мені її дуже шкода, адже вона хороша, і нічого не приховувала від свого чоловіка, він добре знав, на що йшов. Але в підсумку вийшла не дуже приємна ситуація.

Два роки тому Лариса вийшла заміж. Це її другий шлюб. З першим чоловіком вона розлучилася, і у неї є дві доньки від першого шлюбу.

Обранцем Лариси став Дмитро. Він ще жодного разу не був одруженим, і своїх дітей на момент їхнього знайомства у них не було. Лариса йому дуже сподобалася, вона працювала лікарем в приватній медичній клініці і після роботи Дмитро часто чекав її з великим букетом квітів.

Лариса нічого від нього не приховувала з самого початку. Розповіла, що у неї є двоє дітей, і що йому не варто витрачати на неї час.

Дмитро тоді був настільки захоплений Ларисою, що впевнено сказав, що діти – не перешкода і що він постарається стати для них хорошим батьком. Просто Дмитро, у якого ще не було своїх дітей, ще не розумів, яка це велика відповідальність.

Він благав Ларису дати йому шанс і обіцяв, що ставитиметься до її дітей, як до рідних.

Моя сестра розуміла, що все далеко не так, як каже Дмитро, адже її з дітьми покинув рідний їхній батько. Вона боялася втратити пильність і допустити, щоб їхні стосунки зайшли надто далеко. Вона не хотіла, щоб доньки прив’язалися до Дмитра, а потім болісно розлучалися з ним.

Однак з часом їхні стосунки таки переросли у щось серйозне. З доньками Лариси Дмитро швидко порозумівся. Дівчатам подобалося, що він постійно обдаровував їх подарунками.

Лариса таки прийняла пропозицію Дмитра і вони одружилися. Весілля вони не влаштовували, розписалися, а за зекономлені гроші вирішили зробити ремонт у трикімнатній квартирі Дмитра. У дівчаток була своя окрема кімната, чим вони дуже тішилися.

Але Дмитро хотів власних дітей, і через рік Лариса народила ще синочка. Я тоді дивилася на Дмитра, і бачила, як він світиться щастям. Він не відходив від малюка і не міг повірити, що здійснилася його мрія, адже тепер у нього є спадкоємець.

Дмитро повністю поринув у виховання дитини. Після роботи він біг до сина, а дівчата ображалися, бо не розуміли, чому тато більше не приділяє їм уваги.

Лариса це помітила, і м’яко натякнула чоловікові, що доньки теж потребують його уваги, на що він відповів, що це її доньки, і вона має приділяти своїм дівчаткам увагу, а у нього тепер є син.

Я пам’ятаю, як Лариса приїхала до нас в село і стала скаржитися на свого чоловіка. На що мама їй відповіла, що так буває.

– А як ти думала, Ларисо? Не може він любити чужих дітей, як своїх.

А коли почалися канікули, Дмитро прямо сказав, щоб Лариса відправляла донечок в село до матері на все літо.

– Мама городом зайнята, їй не до онуків, – спробувала пояснити Лариса.

Та чоловік наполягав, що він хоче з сином поїхати кудись разом відпочити. Тому дівчаток на канікули треба відправити до бабусі.

Перед святом Миколая була ще одна неприємна історія. Чоловік купив синові багато подарунків, а донькам лише по шоколадці. А коли Лариса зауважила, що не можна робити таку різницю, бо дівчатка засмутяться, він спокійно відповів, що це її діти, і попросив, щоб вона перестала їх йому нав’язувати.

Віра була здивована. Щиро кажучи, вона не знала, як їй вчинити. Вона розуміла, що Дмитро не повинен любити її дітей, але все одно було прикро. А те, що він прив’язався до рідного сина – цілком логічно.

У шлюбі з Дмитром Лариса вже більше двох років. І все було б чудово, якби не ця ситуація з дітьми. Лариса робить все для того, щоб дівчатка не помітили, що чоловік робить різницю між дітьми, але рано чи пізно вони таки це зрозуміють.

А як бути далі? Їй дуже прикро від того, що Дмитро так ділить дітей. Як правильно їй вчинити в цій ситуації? А ви колись стикалися із подібними випадками?

Джерело