Вона такого самого бідолаху, як сама знайшла собі і тепер мусить тягати торби на собі. Адже, коли Роман виганяв її з дому, і з сином заборонив бачитись і сказав, що якщо вона буде йому суперечити, то для неї ж буде гірше

Галина поверталася з роботи додому, була в думках, що приготувати на вечерю своїм, тож і не дивно що одразу вона не помітила авто колишнього чоловіка.

Після важкого розлучення з Романом, переїхала в інше місто, вийшла вдруге заміж, та сподівалася що все погане залишилось далеко в минулому. Але як виявилось, що ні.

Галина не розуміла для чого він приїхав і що йому від неї потрібно? Чоловік вийшов з машини і подивився на Галину таким же зверхнім поглядом як і декілька років назад.

Він знову не стримався, щоб не дати жінці зауваження, про те який поганий вигляд у неї, і що вона на це все заслуговує. І про те, що вона такого самого бідолагу як сама знайшла собі і тепер мусить тягати торби на собі.

Аж після того коли він виговорився, сказав для чого він приїхав. Мова йшла про їхнього старшого сина Олега. Галина почувши про сина, не сподівалася цього. Адже коли Роман виганяв її з дому, то й з сином заборонив бачитись і сказав що якщо вона буде йому суперечити, то для неї ж буде гірше.

Галина ледь спромоглася вимовити: ” Адже ти сам велів мені про нього забути”. Та Роман на це відповів: “А ти рада цьому була, теж мені мати, скільки років про сина навіть і не згадувала”.

Дальше Роман сказав Галині що ситуація в нього змінилася, він одружився а Олег постійно чіпляє його нову дружину. І вона поставила йому мову, щоб він обрав: вона чи його син.

І звісно Роман обрав жінку, а Олега вирішив привезти до рідної матері. Потім він швидко вибрав з багажника авто дві валізи та сказав: ” Ну бувай синку, якщо що, то дзвони”, сів в машину та поїхав.

Галина та Олег ще декілька хвилин стояли та незрозумілим поглядом дивилися одне на іншого. Потім Галина прийшла до тями, та сказала Олегові щоб той брав валізи і йшов за нею.

Коли вони зайшли у квартиру, їх зустрів теперішній чоловік Галини Богдан. Жінка квапливо сказала чоловікові, ніби переживаючи щоб він нічого поганого не подумав, що це її старший син Олег і тепер він буде жити з ними.

Богдан знав всю історію життя Галини з колишнім чоловіком і що той її колись заборонив бачитись та спілкуватись з сином, то ж теж здивувався. Однак одразу виду не подав, а запросив усіх на кухню, сказав що сам приготував вечерю.

Олег з самого початку вів себе негоже та зверхньо дивився на всіх. Йому не сподобалися, які були умови в квартирі, він сказав, що якщо склалася така ситуація, то він тільки зможе жити у спальні, і щоб вони перебралися до зали з молодшою сестрою, якій всього два з половиною роки.

Галина була спантеличена такою поведінкою сина, вона не знала, як з ним правильно говорити, адже сперечатись з ним не хотіла.

Богдан сам намагався поговорити з хлопцем та у відповідь теж почув образливі слова. Та з поваги до Галини він промовчав. Так вони прожили цілий місяць. За цей час Галина вже й не перелічувала, скільки раз сидів в школу викликав директор. Адже Олег постійно з кимось сперечався чи чи просто говорив образливі слова.

А вдома ситуація була не краща, Олег постійно вимагав для себе всього кращого, він відмовлявся їсти таку їжу як усі, постійно сидів у своєму ноутбуці, і нічим більше не займався.

З молодшою сестричкою навіть не хотів знаходитись в одній кімнаті. В квартирі Галини та Богдана весь час був шум та гамір. Богданові вже й не хотілося повертатися додому з роботи.

Після чергової суперечки з Олегом чоловік не витримав і вирішив серйозно поговорити з дружиною. Чоловік сказав, що так більше жити не може, він розуміє що це Галини рідний син, і не може просити її від нього відмовитись, тож піде сам.

А до дочки буде приходити часто і проводити з нею час. Через декілька днів Галина після довгих роздумів, все ж зібрала речі сина та відвезла його під ворота будинку колишнього чоловіка Романа.

Олегові віддала записку щоб той передав її батькові. У записці було написано, що вона не може більше утримувати Олега і повертає йому назад. Хлопець був безмежно радий що повертається жити до батька.

Важко було на душі жінці, вона їхала в маршрутці, щоб зустрітися з Богданом, а по щоці текла сльоза.
В думках вона себе докоряла тим, яка вона мати, що відмовилася від рідного сина вдруге, але як по іншому вона могла вчинити?

Любі читачі а ваша яка думка? пишіть нам, коментуйте. Діліться власними історіями.

Джерело