Моя дружина вважає, що я мало роблю роботи вдома. При цьому я готую, прибираю і ще ходжу на роботу

Хто найбільше працює по дому? Готують, прибирають і перуть переважно жінки, аніж чоловіки. Я вважаю, що вдома займаюся більш ніж достатньо. Моя дружина, однак, переконана в протилежному…

Як відбувається розподіл домашньої роботи? Це питання останнім часом мене дуже хвилює. Я вважав, що ми все добре налагодили з моєю дружиною Катею, якій в лютому виповнилося тридцять п’ять років.

За вісім років шлюбу у нас жодної проблеми з цим не було. Однак останнім часом Катя почала натякати, що хоче, щоб я робив більше.

Це важко зрозуміти. Я працюю консультантом в магазині техніки на повний робочий день і намагаюся відразу після роботи йти додому.

Я не зустрічаюсь з друзями, у мене немає інтересів, які б змушували мене виходити з дому щотижня. Я думав, що роблю все можливе, але, очевидно, цього недостатньо. Катя у відпустці по догляду за дитиною з нашим молодшим сином Лук’янчиком, старший син Данило вже ходить до школи.

Тож Данило протягом тижня в школі, а Лук’ян має організовану програму в дитячій групі на три години ранку. Тому я думав, що у Каті є трохи часу для себе вдома, принаймні три години так точно.

Це працювало досі, але раптом дружина почала вередувати. “Я не твоя нянька, я твоя дружина”, – почала вона мені говорити, коли я, наприклад, залишив біля ліжка брудний одяг.

Це речення починає мене дратувати, я чую його весь час.

Хіба я ставлюся до Каті, як до служниці? Я не думаю.

Коли я приходжу з роботи, відразу починаю звертати увагу на хлопців, допомагати старшому робити уроки, гратися з молодшим. Готую, коли потрібно. Не цураюся ніякої роботи по дому, коли брудно, пилосошу чи мию підлогу.

Та здається, Катерині цього мало. Я не знаю, чого б вона хотіла, щоб я зробив більше. Я працюю повний робочий день, дев’ять годин, і коли я приходжу додому, дружина очікує, що я знову працюватиму.

Я розумію, що Катерина втомилася після цілого дня, проведеного з дітьми, і хоче побути наодинці, але хіба я не маю на це права? Я вважаю, що так.

Натомість я просто чую, що я добре влаштувався і живу з прислугою, що вона все повинна робити за мене, і що я не ціную свій час із сім’єю.

Я розлючений через це і обурююся будь-якими подальшими взаємодіями з Катериною. Я не розумію, чому вона зі мною так поводиться. Зрештою, вона повинна розуміти, що я роблю все можливе.

Все одно цього недостатньо, і я щодня чую від Каті одні невдоволення. Я хотів би побачити, як вона буде давати собі раду, якщо ми поміняємось ролями.

А як у ваших сім’ях заведено? Невже я справді роблю мало?

Джерело