Моя сестра знайшла собі нове хобі. Вона другий рік поспіль влітку виходить заміж. Не за одного й того ж хлопця, наречені у неї різні. Але якщо в перше її весілля всі вклалися по максимуму, то на другий захід дивилися вже скептично.

Тільки мама бігає і намагається організувати всіх на ще одну пишну урочистість. Минулого року сестра на своєму весіллі виблискувала. Був весільний кортеж, на весіллі працювали два фотографи та оператор.

За бенкет відвалили якусь неймовірну суму, як, до речі, і за сукню. Таке відчуття, що заміж видавали дочку арабського шейха, який гроші не рахує.

Насправді усі влізли в кредити. Усі – це молоді та батьки. Мене мама намагалася підписати на цей захід, але я відмовилася. Свого кредиту на машину вистачає.

Але хороший подарунок я підготувала сестрі. Вони з нареченим дуже хотіли у весільну подорож я їм її сплатила. Вийшло дуже не мало по грошах, але ж у мене не щодня сестра заміж виходить.

Мама тоді задовбала своїм “сестра не кожен день заміж виходить”. Будь-яке питання, а чи не дорого буде, мама відразу вставляла цю фразу.

За її задумом, сестра мала вийти заміж один раз і до кінця днів. Тому і весілля спланували таке, що від його вартості дух захоплювало.
Відгуляли весілля, молодята з’їздили відпочити, а потім почалося сімейне життя. Ось тут і пішли складнощі. Сестра мамі щодня скаржилася, то їй не так, це теж не так.

А мама потім дзвонила мені та журилася, як її молодшій дочці погано живеться. Наречений такий, наречений сякий, ой, навіщо за нього нашу донечку віддали.

Чому сестра не жила зі своїм обранцем до весілля, я гадки не маю. Точніше, я знаю офіційну причину, але мені вона здається маренням.

Після весілля батьки нареченого віддали їм бабусину квартиру, де молоді почали жити, а до весілля кожен із молодят жив із батьками.

Тобто двоє людей тільки з’їхалися, тільки налагоджують побут і притираються один до одного. Звісно, ​​виникатимуть сварки, це нормально. Просто у більшості молодих людей притирання проходить до весілля, бо вони живуть разом.

Пів року вони прожили, потім сестра з соплями та сльозами прибігла до мами під крило. Дівчинка втомилася, більше так не могла і взагалі наречений виявився не таким, яким вона його бачила. Настало розлучення.

Я навіть не здивувалася, по молодості та дурості чого тільки не буває, а сестрі тільки виповнилось двадцять два роки. Негативний результат – теж результат.

Розлучилася і розлучилася, буває, нічого страшного, наступного разу розумніше буде, думала я. Наступний раз настав дуже швидко.

Нещодавно мама мені зателефонувала з радісною новиною – у серпні у сестри весілля. Тобто, у неї знову весілля через рік та один місяць після першого.

Я від такої швидкості шокована, якщо чесно. Не розумію, навіщо сестрі знову в це вплутуватися, невже попередній досвід нічому не навчив?

Ну, подобається хлопець, кохання у вас – так з’їжджайтеся і живіть в радості, навіщо паспорт бруднити? Тим більше, що вони зустрічаються зовсім нічого, навіть пів року ще немає.

Але мама знову розвиває бурхливу діяльність, дочці треба влаштувати весілля. Знову почалися танці з кредитами та знову я не збираюся в цьому брати участь. І на подарунок стільки точно витрачати не буду.

– У тебе що, сестра щодня виходить заміж? – Знову завела мама, насмішивши мене до гикавки.

Ні, не щодня, але щороку. Але я таке дороге хобі оплачувати не збираюся, а батьки, як хочуть.

КІНЕЦЬ.