Ми зустрічалися з Василем уже майже рік — добрий такий високий мужик. Одного разу, коли ми підійшли до Васіного будинку, він запропонував зайти до нього в гості, заодно і з мамою його познайомитися.

Я не погоджувалася як могла, але Василь наполіг:

– Пішли, – каже, – вистачить у хованки грати.

Ми й справді приховували свої стосунки, бо він молодший за мене на чотири роки. Такі таємні стосунки Василь захотів закінчити першим, і вирішив почати зі своєї матері, та брата. Батька у них не було, тож вони жили втрьох.

Заходимо ми до квартири, одразу що мені кинулося в очі, – страшенний бардак. З Васіних розповідей я знала, що його мати працює позмінно, два через два, можна ж було прибратися у вихідні.

Ну, думаю, гаразд, проїхали, можливо прихворіла жінка. Ми зняли верхній одяг, і пройшли на кухню.

Ми з Василем здебільшого жили кожен у себе вдома, але іноді винаймали квартиру на пару днів. Зазвичай це попадало на мої вихідні.

Я помітила, що в ці дні його мама багато разів надзвонювала йому, тепер зрозуміло чому — прибиранням займалися сини. Ми прийшли після дводенної Василевої відсутності, і відразу, по інтонації матері, було зрозуміло, що вона зла на сина.

Як правило, матері накривають на стіл і наливають чай, а тут уявляєте — мама сидить зі мною, а Васька по кухні бігає, та щось в холодильнику шукає, відразу видно хвилюється.

Василева мати знала, що він із кимось зустрічається, але раніше мене не бачила. Ми сказали, що збираємося жити разом за тиждень, а можливо й раніше.

Погляд у цієї жінки був настільки злий, що вона його навіть не могла приховати, але спілкувалася начебто нормально.

Я розуміла, що позбавляю цю жінку домашнього відпочинку, бо вона звикла жити на втіху, поки сини виконували всю її роботу. А ще вони працювали, й приносили гроші матері.

Посиділи ми близько години, атмосфера була настільки напруженою, що мені хотілося якнайшвидше піти. Через годину наших посиденьок я кажу, що час мені йти, але Вася попросив ще трохи затриматися, поки він переодягнеться, і потім проводить мене.

І мені довелося затриматися, але краще б я цього не робила!
– Дурна ти — каже свекруха, що не відбулася, – в нього таких як ти купа, і не придумай дитину планувати, бо він всеодно тебе кине!

Йому діти не потрібні, втім, як і мені онуки! Сама тягтимеш, ми тільки жити для себе почали, шукай собі іншого — встала і пішла до себе в кімнату.

Уявляєте? Я дві хвилини сиділа, як кам’яна, а потім прийшла до тями, та втекла додому. І, до речі, Василь так і не подзвонив мені більше.

Напевно, йому мама щось набрехала про мене, що він навіть не спробував з’ясувати в чому причина мого раптового зникнення. Я, звичайно, сама телефонувати не збираюся.

Щось мені перехотілося бути членом такої родини. Весела сімейка! Добре, що мені вчасно вказали на мою помилку! Серце моє не розлетілося на друзки, а це саме головне. Буде й на моїй вулиці свято! Як вважаєте?

КІНЕЦЬ.