На жаль, пару місяців тому не стало чоловіка і тепер я залишилася зовсім одна, як з’ясувалося згодом. І це незважаючи на те, що у мене є мій єдиний дорослий син, якого я завжди вважала своєю надійною підтримкою та найкращою опорою в житті.

Однак зараз мій єдиний син живе своїм життям та став слухати лише свою дружину, з якою у мене стосунки не склалися з самого початку нашого спілкування. Юрко перестав прислухатися до мене зовсім, ніколи ні поради не запитає, не поцікавиться, як я живу.

Невістка моя зовсім не подобається мені, я щиро про це сказала синові ще відразу, я людина пряма.

Маю я спокійний характер, не люблю сперечатися, завжди вважаю за краще промовчати, але всю неправду відчуваю на рівні підсвідомості. Мені навіть не потрібно добре знати людину. Досить поспілкуватися з нею хоч трішки, і я все бачу, немов дивлюся в відкриту книгу.

Коли Юрко привів до нас додому свою наречену знайомитися, я з перших хвилин чудово зрозуміла, що у неї у помислах один суцільний розрахунок по життю. Поведінка моєї невістки говорили лише про те, що вона намагається вийти заміж за такого вигідного нареченого, як мій син, він дуже хороша людина і вона це зрозуміла добре ще тоді.

Ще тоді я намагалася його розлучити з нею, багато пояснювала синові, що це за людина, але спроба виявилася невдалою.

Після весілля сина я намагалася уникати спілкування з його дружиною. Для мене непросто спілкуватися з тими, хто не лежить до душі, хоча я не хотіла, щоб через мене в сина в сім’ї проблеми були.

Я вважаю, що в таких ситуаціях краще відкрито показати людині, що спілкування з ним мені неприємно. В їх сім’ю я не втручалася, тому відносин з сином не псувала. Я відразу його попередила про те, що спілкуватися з його дружиною буду дуже мало, щоб він не ображався за це.

Юрко частенько заходив в гості до мене сам, але на свята ми вже зустрічалися всі разом. Після того, як не стало чоловіка я сподівалася на те, що Юрко буде мене підтримувати в такій ситуації, частіше буде поряд.

Але через час він став дуже рідкісним гостем в моєму домі. Зараз дійшло до того, що на свята до мене діти навіть не приходять, а просто телефонують з поздоровленнями і все.

Я не належу до тих людей, які не будуть напрошуватися в гості або скаржитися на долю. Але Юркові я декілька разів дзвонила із запрошеннями в гості. Син мені щоразу обіцяв що приїде, але так і не прийшов, ні разу.

Мені складно це усвідомлювати, як матері єдиної дитини. Я все своє доросле життя присвятила вихованню Юрка. Ми з чоловіком все життя намагалися дати йому все, що тільки могли.

Адже хороше навчання вимагає величезних витрат і турбот з нашого боку. Ми ніколи не дозволили собі зайвого, на шкоду синові. А тепер виходить, що я на старості років стала йому зовсім не потрібна, йому не до мене тепер!

Я розумію, що це все моя невістка налаштовує сина проти мене. Але повинен же дорослий чоловік мати власну думку і приймати самостійні рішення, я ж не чужа йому людина, я мати рідна його.

Я була впевнена в тому, що свого єдиного сина виховали ми добре. Як мені тепер повернути його увагу? Я розумію, що його дружині я чужа людина, але ж йому я рідна мати.

Чи догляне він мене на старості років, якщо зараз так поводить себе? Чи можу я розраховувати на нього, чи вже зараз шукати інші шляхи?

Джерело