– Не гарно якось вийшло, що ти від мами моєї подарунок не прийняла. Ніно, мама образиться, вона ж від щирого серця – каже мені чоловік.

– Якщо б від щирого серця, то вона б відразу цей ланцюжок подарувала, а не ганьбилася б з тією машинкою за 300 гривень. І взагалі, не варто між внуками різницю робити, – відповідаю я чоловікові.

Ця не дуже приємна розмова давно між нами назрівала, бо свекруха моя робить явну різницю між моїм сином і донькою своєї дочки. Це проявляється як у ставленні, так і в подарунках, і мені завжди це не подобалось. А чоловік мій робив вигляд, що не помічає цього.

Нещодавно у племінниці був день народження, дівчинці 6 років. Сестра чоловіка вирішила влаштувати грандіозне святкування, запросила багато родичів та друзів. Ми з чоловіком і сином теж були запрошені на свято.

У зовиці є дуже гарна дача, яку свекри подарували їм на весілля, там вони і відзначали торжество.

Ми купили іменинниці дорогу ляльку, а батькам віддали конверт із грошима, щоб вони купили те, що точно потрібне дівчинці.

Свекруха ж вирішила виділитися, сказати, що вона нас здивувала, це нічого не сказати. Коли винесли торт зі свічками для племінниці чоловіка, вона підвелася, щоби сказати тост.

Вона зі сльозами на очах почала робити компліменти онучці та розхвалювати, яка вона талановита і чудова, і як вона нею пишається.

Після пафосного тосту свекруха дістала з сумки оксамитовий футляр та подарувала іменинниці золоту прикрасу. Всі були вражені щедрістю бабусі. Це був дуже гарний золотий ланцюжок з хрестиком. Племінниця відразу ж приміряла прикрасу.

Ми з чоловіком були дещо ошелешені, адже розуміли, що подарунок коштує кілька тисяч гривень. У нашого сина теж був нещодавно день народження, так бабуся подарувала йому машинку за 300 гривень і шоколадку.

Ми відзначали вдома, адже ми не маємо таких доходів. Та й ніхто нам не допомагає фінансово, як зовиці. Ми з самого початку звикли лише на себе розраховувати.

Мої батьки приїхали із села та привезли подарунки онукові та продукти мені. А свекруха… Подарувала синові машинку. Звичайно, син радів, адже йому всього 3 роки, і він ще не розуміється на цінності подарунків.

Але я ж то все чудово розумію, і порівняно із золотим ланцюжком, це, звичайно, нонсенс. Як можна робити таку різницю між дітьми? Чим мій син гірший за дочку зовиці?

Ми вирішили поїхати, адже лицемірство родичів мене неабияк засмутило. І справа тут навіть не в грошах, я і справді не розумію, чому свекруха себе так поводить?

Цього разу чоловік мене підтримав, і вважав, що моє невдоволення цілком справедливе. Нарешті і він побачив, яку різницю між нашими дітьми робить його мама.

На наступний день мій чоловік вирішив зателефонувати своїй матері. І знаєте, що після цього зробила свекруха? Приїхала до нас і подарувала такий самий ланцюжок з хрестиком нашому синові.

Вона заявила, що купила його наперед, але забула принести на день народження. Тільки ось забула витягти чек та цінник. Виглядало все це дуже кумедно.

Я сказала, що нам не потрібні її подарунки. Таке враження, що ми цю прикрасу в неї випросили. Нам подачок не треба, тому я і повернула коробочку з ланцюжком свекрусі, мовляв, наш син ще замалий.

Мені здається, свекруха навіть не засмутилася. Вона швиденько спакувала все назад в коробочку, і маючи чек, вона спокійно поверне все в магазин і отримає назад свої гроші.

А чоловік обурюється, каже, що я неправильно вчинила, бо мама ж старалася, а я не оцінила її старань.

А яка ваша думка? Хто з нас правий? Як би ви вчинили на моєму місці?

Джерело