Я дуже хочу, аби моя пізня донечка Даринка, якій зараз 19 місяців, любила мою маму, а не свекруху, але виходить зовсім інакше і вдіяти у мене нічого не виходить. Розповім, чому саме, і сподіваюся на ваші підказки, як хоч трохи змінити ситуацію.

Мені 36 років, живу з чоловіком і дітьми в Києві, свекруха і мої батьки – також. Тільки Неля Петрівна на сусідній станції метро і вже пенсіонерка, а мої батьки ще працюють і мешкають на іншому кінці столиці.

Вчора до нас з чоловіком приїхала в гості його мама, побачити онуку, а до цього не була місяць. Найбільше мене хвилює, що дитина до неї тягнеться, з задоволенням сидить у неї на руках, навіть якщо довго не бачила Нелю Петрівну.

А ось до моїх батьків донька не така привітна. До тата мого взагалі на ручки не йде і не посміхається майже, хоча мій тато її дуже-дуже любить. Просто йому дійсно важко дається спілкування з маленькими дітками, бо тато дуже серйозна людина.

Моя мама теж дуже закрита, зовні холодна, виявляє свої почуття стримано але внучку також дуже любить – я це бачу. Крім того, моя мама спочатку дуже допомагала мені з донькою, я у неї багато вчилася.

Вийшло так, що ми з чоловіком живемо ближче до свекрухи, як я вже сказала – на сусідній станції метро, а мої батьки – на іншому кінці міста. Неля Петрівна на пенсії, мої батьки працюють. Тому у свекрухи більше шансів і часу бачити нас частіше.

Коли наша довгождана дівчинка народилася, мама чоловіка готова була приїжджати щодня і “допомагати”, але прямо з першого дня стала вимагати потримати внучку. Я ввічливо відмовила, мовляв, мені треба годувати, піклуватися про Даринку.

Але Неля Петрівна в ту ж мить помчала скаржитися синові і Артем подзвонив мені з роботи і сказав дати мамі потримати дитину, сказав, що якщо я відмовлю – розлучення.

Мені сказали, що хоч моя реакція і природна, зі свекрухою треба бути м’якшою і дипломатичнішою. але зрозумійте мене правильно: Неля Петрівна геть-чисто втратила навички догляду за дітьми: погодувати, переповити жодного разу не змогла, хоча я їй показувала.

Моя ж мама, якщо сиділа з дитиною, все робила чудово, але щоправда якось механічно. І ось Даринка підросла, стала багато спілкуватися. Свекруха почала приїжджати раз на тиждень у вихідні, коли чоловік був дома, і відразу – до онуки.

Книжки вона їй не читала, гратися з нею в іграшки не грала, а просто сиділа з нею на руках або відпускала повзати, але не відходила ні на крок і просто повторювала за онукою всі звуки, які та вимовляла: меее, муууу, ааа.

Неля Петрівна постійно хвалиться, що діти її дуже люблять, як і вона їх, що в дитсадку, коли працювала нянечкою, вона їм читала казки, гралася з ними, вони її не відпускали.

Мої батьки – інтелігентні люди: мама-лікар, тато редактор, дуже грамотні, розумні. Мати чоловіка – без вищої освіти, в молодості приїхала з села, все життя працювала то водієм трамвая, то прибиральницею, то продавщицею, то нянькою у дитячому садку.

Поговорити з мамою чоловіка пені практично ні про що: в словах робить помилки і неправильні наголоси, говорить суржиком взагалі. Улюблені теми – про високі ціни і обговорення життя знайомих.

Ну чому по факту хорошому й корисному вона може навчити нашу Даринку? Чесно кажучи, я так сподівалася, що мама Артема знайде собі чоловіка, бо вона хотіла цього, але після народження онуки вона вирішила повністю переключитися на неї!

А я цього не хочу категорично! Подальші плани на життя у Нелі Петрівни – весь час сидіти з Даринкою, коли я вийду на роботу, потім забирати її з садка.

Мені хочеться, щоб моя дочка спілкувалася більше з моїми батьками, а не з мамою чоловіка, ви тепер чудово розумієте, чому, і, сподіваюся, на моєму боці.

Але проблема в тому, що сама Даринка чомусь тягнеться саме до Нелі Петрівни. Я ж вже бачу ці не надто приємні мені картини майбутнього: мою дитину виховує така ось типова бабуся, загодовує її солодким і таке інше.

Після вчорашнього візиту Нелі Петрівни у мене ніби зменшилися почуття до дитини, відчуваю дивне відчуження до Даринки через її прихильність до Нелі Петрівни. А всі ці поради що варто радіти з того, що дитина любить бабусю, мене тільки засмучують.

Мені хочеться, щоб моя дитина любила мою маму, а не свекруху! Порадьте, як це втілити в реальність?

Джерело