Добрий день усім! Хоче розповісти вам свою історію і почути якісь думки і поради, що мені з цим робити.

Ми з чоловіком були звичайною родиною, виростили двох дітей, сина і дочку Лілю.

Син виріс, поїхав по обміну навчатися в Краків, та там і лишився, працює і навіть купив однокімнатну квартиру і не нову машину.

Роман ще не одружений, але серйозно зустрічається з дівчиною, вона також з України.

Більш цікава історія з нашою старшою донькою. На той час, що Ліля вийшла заміж, я недавно раптово оволоділа.

Тому звичайно я присвячувала родині дочки багато часу, дуже допомагала Лілі з дітьми, коли вона одна за одною народила двох доньок, погодок Надійку і Віру.

Через три роки народилася і Любочка, моя третя онучка. Ліля звикла до моєї допомоги, тому все більше обовʼязків щодо турбот про онуків лягало на мене. Я навіть передчасно пішла на пенсію.

Єдине, на що я сподівалася, що зять з дочкою вже зупинилися на трьох доньках, але я помилилася. Через два роки після Люби у них народилася четверта дитина, знову дівчинка, Софія.

Я бачила, як не просто Лілі весь час сидіти в декреті і порпатися у фінансових труднощах. Я в душі так і не змирилася з тим, що Ліля, маючи хорошу вищу освіту, сидить вдома і ніде себе не реалізує. Але що я можу зробити?

Справа в тому що моя дочка просто обожнює свого чоловіка Юрія, у них в родині повний патріархат. Але зять у мене хороший, про родину турбується, Лілю любить, заробляє скільки може.

Тому я нічого не мала би проти, хай би жили як живуть, та от те, що в мене зовсім немає часу на себе – оце мене бентежить. Я дуже люблю онуків, але мені ще немає 60 років, і хочеться трохи пожити і для себе, своїм життям.

Та з таким їхнім розгоном навряд чи вийде. Бо зять не заспокоїться, доки у них не народиться син – Ліля вчора так і сказала.

Розумієте, це вже ні в які ворота. У мене лиш два виходу: або якось доньку умовляти розлучатися, або їхати в іншу країну на заробітки і забути про них усіх.

Тим більше, що в Італії я маю хорошу подругу, яка давно мене запрошує попрацювати і пожити до себе. От тільки я не наважувалась, бо ж Лілі і онукам потрібна.

Справа в тому, що зять у нас сирота і він завжди, бачте хотів велику родину і неодмінно сина. А в них чотири донечки зараз.

І от прийшла вчора дочка моя з двома меншими до мене, та і повідомила, що вони знову дитя планують, адже Юрко дуже хоче хлопчика і не заспокоїться. А вона ж його ой як кохає і не має нічого проти такого бажання чоловіка.

Власне, це і вся моя історія. І що його робити – уявлення не маю. Такі пироги. Тому й прошу порад і думок, дорогі читачі сайту!

Джерело