Мене з сестрою мама виховувала одна, але при цьому, ми ніколи ні в чому не потребували. Мама робила все, щоб ми з нею виросли добрими людьми.

Але ось тільки вийшло так, що моя сестра досить рано вийшла заміж за багатого чоловіка, який набагато був старший за неї.

А після весілля сестра зовсім забула про наше існування! Нехай про мене, але вона і про маму не згадувала. Та їй і не до нас було, що їй з нами з бідними спілкуватися, коли в неї все так чудово.

Сестра речі купувати стала лише у закордонних магазинах, їла лише у ресторанах, кілька разів на рік їздила відпочивати за кордон.

Загалом, життя у неї кипіло, і ми з мамою просто не вписувалися в нього. Мама дуже сильно переживала за свою дочку, вона звинувачувала себе, що погано нас виховала, і мало приділяла нам уваги.

І на тлі цього, мама почала сильно хворіти. Їй довелося навіть піти з роботи, лікарі навіть порадили їй переїхати за місто, бо там більше свіжого повітря.

На той час я була в положенні. Ми порадилися, і вирішили продати мамину квартиру, додати наші з чоловіком накопичення, та купити будинок за містом.

Мама була тільки рада цьому, та й ми з чоловіком нічого проти не мали. Так ми й вчинили.

Продали квартиру, додали наші заощадження, і у нас вистачило грошей на хороший, добротний будинок.

Потім постало питання, на кого ж оформляти будинок? Мама веліла записати будинок на мене. Ми з чоловіком знову ж таки не заперечували.

Так і стали жити всі разом, мама сиділа вдома, займалася господарством і водилася з нашою дочкою, всіх все влаштовувало.

А через кілька років, неочікувано, мамі зателефонувала сестра. І як ви напевно зрозуміли, дзвінок цей був зовсім не тому, що вона скучила за нею.

Вона зателефонувала з однієї простої причини, їй не було куди йти, коли чоловік її вигнав надвір, разом з маленькою дитиною.

Сестра довго ревіла, та жалілася мамі, як їй погано. Ми й незчулися, як вона вже жила разом з нами. Коли ж я вперше побачила сина моєї сестри, то одразу зрозуміла причину, через яку її чоловік вигнав.

Мій племінник був темношкірий брюнет, з карими очима, при тому, що сестра, що її чоловік, були світловолосими блондинами, з блакитними очима.

Будь-який чоловік зробив би так, як це зробив мій зять, тому моя сестра залишилася без нічого.

Сестра з дитиною почала жити в нас, але вона ніде не працювала, і навіть не збиралася. Вона просто у знайомих позичала грошей і пішла в загул на кілька днів.

От і виходило, що ми з чоловіком утримували всіх: і мою маму, і сестру з племінником. Маму дуже дивувало, чому зять не виплачує аліменти на дитину, тому вона вирішила йому зателефонувати.

Зять просто посміявся у слухавку, кинув у бік сестри декілька непристойних слів, та сказавши, що має результати генетичного тесту, за якими він не є батьком дитини, поклав слухавку.

Нас з чоловіком такий стан справ зовсім не влаштовував. Від сестри не було ніякої користі, вона нічого не вміла робити, та й не хотіла.

Наше милосердя призвело до того, що сестра, потай від нас, взяла у нашій шафі гроші, тобто вкрала їх! Коли ми виявили пропажу, в будинку здійнявся страшенний скандал.

На що сестра, без зазріння совісті, заявила, що вона повноправна господиня в цьому будинку, отже, все, що в ньому знаходиться, належить і їй теж.

За її словами виходить, що працює мій чоловік, а гроші, які він отримує – моєї сестри! Оце так заява! Саме після цього скандалу почався кошмар!

Сестра почала насідати на маму, ходила їй плакалася, розповідала різні жалісливі історії про своє життя з чоловіком, що вона ні в чому не винна, а її всі ображають…

І знаєте, це все дало результати. Мама стала на бік сестри й зажадала, щоб ми купили їй квартиру, в якій вона житиме, бо свою вона продала, а гроші вклала в наш будинок.

Але грошей у нас не було, добре, що допомогли батьки мого чоловіка, і ми змогли взяти іпотеку, та купити квартиру, таку, яка раніше була у мами.

Після оформлення всіх паперів ми й сестру, і маму виселили в цю квартиру. Але на цьому все не закінчилося.

Близько двох тижнів ми їх не бачили, й нічого про них не чули. Нагадаю, що сестра ніде не працювала, і мама теж, за станом самопочуття, сиділа вдома.

І ось вони з’явилися на порозі нашого будинку і, з якогось переляку, почали вимагати від нас якісь гроші. Я просто зачинила перед ними двері.

Але й на цьому вони не заспокоїлися! Мати наклала на мене позов до поліції, нібито я її обдурила, і не законно продала її квартиру, щоб купити собі будинок.

Ось тепер буду розбиратися з цим! А якщо вони не хочуть по хорошому, то буду позиватися до суду на матір, щоб виселили її з квартири, за яку ми сплачуємо іпотеку.

От і виходить, не роби людям добра, не отримаєш зла! Навіть своїм рідним! Що в такій ситуації потрібно робити? Як правильно поступити?

КІНЕЦЬ.