Я кожного року на тиждень чи два їду в село, в батьківську хату, де залишився жити брат. Так і цього разу сталося. В кінці червня в мене почалась відпустка, я закрила свою квартиру на ключ і поїхала в село. Правда, невістці мої правила і настанови не сподобались і вона вирішила мені вказати пальцем на двері.

Я то поїхала, а вона як не була ґаздинею, так і залишилася.

Мені сорок років. Я ніколи не була заміжня і дітей в мене немає. Я маю гарну квартиру, працюю головним бухгалтером. Я з впевненістю можу сказати, що добре стою на ногах. На даний час я складаю на автівку і хочу здати на права.

В мене в квартирі ідеальна чистота. Я дуже на цьому зациклена, тому кожного дня я бігаю з ганчіркою. На моїй кухні завжди пахне свіжістю і така ситуація надає мені стимул рухатися вперед.

В село я колись завжди приїжджала і коли не стало батьків, продовжую цю традицію.

Мій брат від мене старший на п’ять років. Ярославу вже п’ятдесятка стукнула. В нього дружина і двійко дітей, два хлопці, які вже дорослі.

Я в село приїхала в неділю. Наші якраз з церкви прийшли. Сіли ми до столу. Накрила невістка в кухні. Я не могла сидіти за столом, бо мої руки постійно прилипали до тої клейонки. Вона була на вигляд і чиста, але видно, що їй років з два.

Також я звернула увагу і на мочалку, що в кутку мийки була. Її Валя не міняла, мабуть, тиждень.

Я б може й хотіла посуду помити, але я той жир в руки взяти не можу.

Те саме і з холодильника неприємний запах.

– Ти ж розумієш, що світло вимикають і продукти псуються. А взагалі я його перед твоїм приїздом помила.

– Та де помила, Валя? Він не митий вже з пів року, як та електроплита, яку Ярослав купив за такі гроші.

Якщо чесно, я хотіла в понеділок зробити в будинку батьків велике прибирання, але Валя сказала, щоб я в їх домі не командувала.

Я на цю хату не претендую, але ми домовилися, що коли я захочу, можу сюди приїхати.

Брат мені нічого не каже, а ось моя любов до чистоти Валі не подобається.

– Як ти через це приїхала, то краще їдь назад в місто. Ритися в моєму будинку я тобі не дозволю.

А потім невістка ще додала, що через таку прискіпливість я і не вийшла заміж і вже не вийду.

Так мені неприємно стало. Хто вона така, щоб так мені говорити?

Ось в понеділок я і поїхала назад. Хотіла зробити як краще, а вийшло як завжди.

Нехай тепер брат в тому бардаку живе, раз не став на мою сторону.

Поясніть мені, невже я щось хотіла погане? Невже жити в бруді краще, ніж в ідеальній чистоті?

Джерело